Брезицький Віктор Якович
| Віктор Якович Брезицький | ||||
| ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
| Народження: |
7 березня 1905 Руде Село, Сквирський повіт, Київська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть: |
2 липня 1977 (72 роки) Івано-Франківськ, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна: |
 Російська імперія→ СРСР | |||
| Партія: | КПРС (1938)[1] | |||
| Військова служба | ||||
| Звання: | майор[2] | |||
| Нагороди: |
| |||
Віктор Якович Брезицький (рос. Виктор Яковлевич Брезицкий; нар. 7 квітня 1910, Руде Село, Сквирський повіт, Київська губернія, Російська імперія — пом. 2 липня 1977, Івано-Франківськ, Українська РСР, СРСР) — український радянський письменник.[1][3]
Народився 7 квітня 1910 р. в Рудому Селі Київської губернії в родині селянина[a] Якова Петровича Брезицького та його дружини Анастасії Єфимівни.[b][5]
Наприкінці 1932 р. був призваний на строкову службу до лав в РСЧА[2]; в 1939 р. закінчив Київський педагогічний інститут.
Після вторгнення Німеччини у СССР був призваний в званні капітана. Обіймав посаду політрука 138-го кавалерійського полку 62-ї дивізії Південно-Західного фронту, а потім начальника фінансової частини госпіталя. За станом здоров'я був демобілізований влітку 1942 р.[2] Нагороджений орденом Червоного прапора, Знаком Пошани та іншими.[6]
Після війни в 1947 р. закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС. В 1945—61 рр. працював керівником лекторської групи обкому Комуністичної партії України. Обіймав посади першого секретаря Кутського, Городенківського і Станіславського райкомів КПУ. Завідував відділом пропаганди і агітації Станіславського обкому КПУ.
В 1957 р. дебютував зі збіркою нарисів «Чабан Мирон Кощуба», а в 1958 р. вийшла його документальна повість «На Покутті». В 1960 р. був обраний членом Спілки письменників України.
В 1961—70 рр. працював відповідальним секретарем Івано-Франківського відділу товариства «Знання».
- 1957 — Чабан Мирон Кощуба
- 1960 — Їм усміхнеться сонце
- 1963 — Я думала, що вони люди
- 1958 — На Покутті
- 1968 — Созонт Букатчук[c]
- ↑ До декласифікації 1860х років, родина належала до стану однодворців.
- ↑ Мати була родом з містечка Борщагівка. Дошлюбне прізвище — Сосновська.[4]
- ↑ Документальна повість про колгоспне селянство та утвердження соціалізму на західноукраїнських землях.
- ↑ а б Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 225-238. — 536 с. — ISBN 5-88500-003-4.
- ↑ а б в Брезицкий Виктор Яковлевич // «Память народа»
- ↑ Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / авт.-упоряд. Б. К. Коваль, В. П. Павловська. — Київ : «Радянський письменник», 1988. — 719 с. — ISBN 5-333-00364-5.
- ↑ ЦДІАК ф. 127 о. 1079 спр. 321 арк. 61
- ↑ ЦДІАК ф. 127 о. 1079 спр. 321 арк. 177
- ↑ Писатели Украины в Великой Отечественной: Биобиблиографический справочник / Сост. Б.А.Буркатов, А.Я.Шевченко; Предисловие дважды Героя Советского союза В.И.Чуйкова. — К.: Радянський письменник, 1985. — 503 с.
- Брезицький Віктор Якович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.