Перейти до вмісту

Брижань Сергій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Брижань Сергій Миколайович
Народився1 січня 1956(1956-01-01) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ситківці, Вінницька область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер28 жовтня 2021(2021-10-28) (65 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Хмельницький, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьактор, театральний режисер Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materРосійський державний інститут сценічних мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладХмельницький академічний обласний театр ляльок "Дивень" - головний режисер
Роки активностіз 1973
НагородиЗаслужений діяч мистецтв України
Сайтua.dyven.org

Сергій Миколайович Брижань (1 січня 1956, смт. Ситківці Немирівського району Вінницької області — 28 жовтня 2021, Хмельницький[1]) — режисер театру ляльок. Головний режисер Хмельницького академічного обласного театру ляльок, Заслужений діяч мистецтв України. Президент Всеукраїнської громадської організації лялькарів «UNIMA-УКРАЇНА» — національного центру Міжнародної спілки діячів театру ляльок[2][3].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1 січня 1956 року в смт Ситківці Немирівського району Вінницької області. Дитинство провів в Гайсині Вінницької області, навчався в середній школі №2 з 1963 по 1966 (до переїзду сім'ї до міста Хмельницький). Середню освіту завершив в 1973 році в хмельницької середній школі №17.[4]

У тому ж 1973 році був прийнятий в акторську трупу Хмельницького академічного обласного театру ляльок, де працював сезон 1973–1974 років.[5] З 1974 по 1978 роки — студент Харківського інституту мистецтв ім. І. Котляревського (спеціальність «актор театру ляльок»).

З червня по листопад 1978 року працював актором в Одеському обласному театрі ляльок. Після проходження в 1978-1980 роках строкової служби в Радянській армії — актор Хмельницького академічного обласного театру ляльок (1980-1981).

Наступну вищу освіту здобуває в ЛГИТМіК, де навчався з 1981 по 1986 роки. Отримав спеціальність «режисура драми» зі спеціалізацією «режисура театру ляльок» (клас М.М.Корольова).

У 1986–1989 роках працював режисером-постановником у Рівненському академічному обласному театрі ляльок.

З червня 1989 року на посаді головного режисера у Хмельницькому академічному обласному театрі ляльок.[6]

Президент Всеукраїнської громадської організації лялькарів УНЦМСДТЛ "UNIMA-УКРАЇНА" — українського національного центру Міжнародної спілки діячів театру ляльок «UNIMA».

У 2021 році Сергій Миколайович помер внаслідок важкої хвороби.[7]

Творча діяльність

[ред. | ред. код]

Здійснив постановки понад 100 вистав у театрах таких міст: Хмельницький, Рівне, Вінниція, Івано-Франківськ, Чернівці, Чернігів, Львів, Київ, Сімферополь, Полтава, Одеса, Луганськ, Донецьк, Луцьк, Херсон, Миколаїв. А також в Росії — Іваново, Тула, Пермь, Білорусі — Брест, Могильов, Вітебськ, в Польщі — Бендзин, в Литві — Паневежисі, в Словаччині — Кошице.[8]

Серед постановок: «Лоша» М. Шолохова, «Русалонька» Г. Андерсена, «Слоненя» Р. Кіплінга, «Кіт у чоботях» Ш. Перро, «Червоненька квіточка» С. Аксакова, "Красуня і Чудовисько", «Добренький Принц» А. Шмідт, «Сни про Вінні» за А.Мілном, перша в Україні екологічна вистава «Полісяночка» О.Смика, поетичний «Хом'ячок та північний Вітер» за сюжетом Х. Паукша, «Лялькар» Х. Юрковського, «Чарівна зброя Кензо» поетична легенда за японськими народними казками й мотивами п'єси М. Супоніна, романтичний «Чумацький шлях» за ідеєю І. варової, «Тарас» за драматичною поемою Б. Стельмаха, поетичний «Івасик-Телесик», музична казка «Пан Коцький» П.Гірника, С. Брижаня, «Коло-бок», «Котигорошко», "Маленька Чарівниця", містична «Оленка та Іванко» С. Брижаня за нар.казкою, козячий мюзикл «Уроки матінки Кози», "Чарівна Жаба" — за народними казками, Різдвяна серія вистав «Різдвяна ніч», «Сімейний Вертеп», «Відлуння» (ідея І. П. Уварової), — за мотивами народного «Вертепу», «Любов до трьох апельсинів» за К. Гоцці, «Лесині листи» — за дитячими листами та поезією Л. Українки, «Тезей і Аріадна» за давньогрецькою міфологією, "Чарівна лампа Ала-Ад-Діна" — за казками "тисяча й однієї ночі", "Той, хто живе на сцені" за А. Лінгренд, «Садок вишневий...», "Т. Шевченко. Спогад" - поетичні вистави за поезіями Т. Шевченка, «Стара Вітряниця» за казкою Вітряк (Ганс Крістіан Андерсен), «Чарівні сніжинки» М. Супоніна, «Казки Ясної Поляни» (за п'єсою Н. Гернет і Т. Гуревич), "Код Буратіно, або що відчиняє Золотий Ключик", «Ніч перед Різдвом» (за повістю М. Гоголя), «Червона Шапочка, або десять пиріжків для Бабусі» за Ш. Перро, казка без слів "Кай і Герда" за казкою Андерсена, "Той, хто живе на сцені" за мотивами А.Лінгренд), «Егле королева вужів» (за поемою С. Неріс), "Рікі-тікі-таві" (за Кіплінгом), "Ослик Мафін і друзі" (за казкою Енн Хогарт), екологічна вистава "Мафін і Сміттюк", "Багач-Бідак" (за казкою Гната Хоткевича "Чи можна грошима річку загатити"), мюзикл "Те-ре-мок!", "Золоторогий Олень" за поемою Дмитра Павличка, "Казки старої шафи" — останній спогад — імпровізація про дитинство, вистави для глядачів від 1 до 3 років "Бейбі — Бумм!", "Ма-ля-Ля-ля" та ін.

Вистави відзначені на багатьох фестивалях в Україні, Польщі, Болгарії, Білорусі, Сербії, Молдові, Росії, Литві, Фінляндії, Австрії, Вірменії, Словаччині, Хорватії.

Автор п'єс, інсценізацій, авторизованих перекладів, які з успіхом йдуть на багатьох сценах театрів ляльок.

Режисерські роботи в театрі

[ред. | ред. код]
Хмельницький академічний обласний театр ляльок «Дивень»
  • «Сонечко і Сніговички» О.Веселова
  • «Червоненька квіточка» Сергія Аксакова[9]
  • «Оленка та Іванко» за мотивами народної казки[10][11]
  • «Чарівна лампа Аладдіна» [12]
  • «Чарівна зброя Кензо» за японськими легендами і п'єсі М. Супоніна [13]
  • «Гноми доброї Білосніжки» Г. Усача [14]
  • «Тарас» за Б. Стельмахом (20 травня 2000) [15][16]
  • «Небезпечна пригода» В.Опанасюка
  • «Сто-Один»
  • «Мій Дружок»
  • «Пан Коцький»
  • "Веселі ведмежата" М. Поліванової
  • "Казка про Омелька"
  • "Кому потрібен Сніговик" В. Лісового
  • "Хто живе під ганком" О. Розум
  • «Добренький Принц» А. Шмідт [17]
  • «Івасик-Телесик» [18]
  • «Коло-Бок» [19]
  • "Марійка та Ведмідь"
  • «Кіт у чоботях» Ш. Перро [20]
  • «Лесині листи» поетична фантазія за мотивами дитячих листів Лесі Українки [21]
  • «Любов до трьох апельсинів» К. Гоцці [22]
  • «Відлуння» за ідеєю Ірини Уварової [23]
  • «Русалонька» Г. Андерсена [24]
  • «Казка мандрівного Лялькаря» Хенріка Юрковського [25]
  • "Ослик" Х.Паукша
  • «Слоненя» за мотивами казки Р. Кіплінга [26]
  • «Сни про Вінні» по А. Мілну [27]
  • "Їжачок - малючок"
  • «Троє поросят» [28]
  • "Сонячний промінчик" А.Попеску
  • «День Веселика і Веселинки»
  • «Хом'ячок та північний Вітер» Х. Паукша (вистава присвячена бездомним ляльковим акторам, і всім, хто по своїй природі не може красти, наживатись на інших, для кого ідеал не золотий тілець, не нажива, а «таємнича пліснява на стінах»)[29]
  • «Кай і Герда» – за казкою «Снігова королева» Андерсена
  • «Тесей і Аріадна»
  • «Код Буратіно, або що відкриває Золотий Ключик»
  • «Той, хто живе на сцені» за А.Лінгренд
  • «Чарівні сніжинки» М. Супонина
  • «Яйце» Б.Апрілова
  • «Червона Шапочка, або десять пиріжків для Бабусі»
  • «Казки старї Шафи»
  • "Егле — королева вужів" С. Неріс
  • "Рікі-тікі-таві"
  • "Маленька Чарівниця"
  • "Ослик Мафін і його друзі" за Енн Хогарт
  • "Як Півник Сонечко рятував"
  • "Т. Шевченко. Спогад "
  • "Стара Вітряниця" за Андерсеном
  • "Бебі-бумм"
  • "Маля-ля-ля"
  • "Багач-Бідак" (за Г. Хоткевичем)
  • "Чарівна Жаба"
  • "Нові пригоди трьох поросят"
  • "Красуня і Чудовисько"
  • "Мафін та Сміття"
  • "Те-Ре-Мок!"
Донецький академічний обласний театр ляльок
  • «Кіт у чоботях» [30]
  • «Аленький цветочек»
Полтавський академічний обласний театр ляльок
  • «Пан Коцький» [31]
  • «Колобок»
  • «Чумацький шлях»
  • 2012 — «Уроки матінки Кози» [32][33][34]
  • «Кіт у чоботях» [35]
Рівненський академічний обласний театр ляльок
  • «Пан Коцький» Павла Гірника і Сергія Брижаня [11]
  • М. Супонін "Обережно, Коза"
  • М. Шолохов "Лоша"
  • Б. Апрілов "Яйце"
  • Я. Вільковский "Ведмедик Рімтімті"
  • Г. К. Андерсен "Русалочка"
  • О. Смик "Полісяночка"
  • С.Міхалков "Троє поросят"
  • Х. Паукш "Ослик"
  • С.Єфремов "Ще раз про Червону Шапочку",
  • Н.Гернет "Гусеня",
  • «Сонечко і Сніговички», «Чарівні сніжинки» М.Супоніна
  • «Кому потрібен Сніговик» В.Лісового
  • С.Брижань "Казка про Омелька"
  • Г. Хоткевич "Чи можна грошима Річку загатити"
  • В. Рабадан "Маленька Фея"
  • «Різдвяна ніч» за мотивами народного лялькового вертепу, записаного М. Маркевичем [36]

"Думи мої, думи..." — за поезіями Т.Шевченка".

Театр «Карабаска» (Перм)
  • «Ніч перед Різдвом» за М.Гоголем (театральна фантазія за участю Гоголя, Пушкіна і нечистої сили) [37]
    • номінація на Премію «Золота маска» у 2015 році в номінаціях "Кращий спектакль", "Краща робота режисера», «Краща робота художника», «Краща робота актора» (Андрій Тетюрін) [38]
    • Гран-прі X Міжнародного фестивалю камерних театрів ляльок «Московські канікули» (Москва)
    • Премія міста Пермі в галузі культури й мистецтва 2014 роки (Андрій Тетюрін)
    • Учасник I Міжнародного фестивалю театрів ляльок для молоді та дорослих «Маленький принц»
    • Учасник Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Оренбургский Арбузнік» (Оренбург)
    • Учасник II регіонального фестивалю російської класики професійних театрів ляльок «Кореневщино» (Липецьк)
    • Учасник IV Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Солом'яний жайворонок» (Челябінськ)
    • Учасник фестивалю «Арт-канікули. Театр — дітям» (Перм)
    • Учасник фестивалю «Різдвяний парад» (Санкт-Петербург)
    • Учасник «Фестивалю театрів ляльок країн Співдружності» (Алма-Ата, Казахстан)
Тульський державний театр ляльок
  • «Чарівна таємниця зимового лісу»
  • «Казка Ясної Поляни» за п'єсою Н. Гернет, Т. Гуревич «Гусеня»
Брестський обласний театр ляльок
  • «Золоте курча» травень 1986 р.

Участь у фестивалях

[ред. | ред. код]
  • ІІ Міжнародний фестиваль театрів ляльок «Інтерлялька» (позаконкурсна програма) – вистава «Хом'ячок та північний Вітер»

Нагороди й премії

[ред. | ред. код]
  • Заслужений діяч мистецтв України.[3]
  • Лауреат премії Кабінету Міністрів України ім. Л. Українки.
  • Лауреат премії Національної спілки театральних діячів України ім. В. Клеха (Україна-США) за створення унікальної знакової системи рішення лялькових вистав.
  • 2001 Лауреат Хмельницької обласної премії ім. Т.Шевченка.[39]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Тетяна НОВАК (29 жовтня 2021). Пішов з життя головний режисер Хмельницького обласного театру ляльок (ua) . «Поділля News». Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
  2. ↑ Хмельницький театр ляльок. Історія. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 23 грудня 2020. [Архівовано 2021-04-13 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б Мистецька Гайсинщина. Брижань Сергій Миколайович. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
  4. ↑ Программа «Ранок на Поділлі» рубрика «Гість на чашку кави». Сергій Брижань. / Хмельницкая Областная государственная телерадиокомпания "Поділля-центр" (укр.) — Эфир от 21.03.2012. на YouTube[1] на сайті YouTube
  5. ↑ Список творчих працівників за 40 років [Архівовано 3 грудня 2017 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  6. ↑ Хмельницький театр ляльок «ДИВЕНЬ» [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.](укр.) // ua.dyven.org
  7. ↑ Шкурат, Олександр Іванович; Ханнолайнен, Валерій Тойвович; Коломієць, Володимир Миколайович; Кравченко, Сергій Миколайович; Кравченко, Сергій Миколайович; Канівець, Володимир Миколайович; Юнда, Андрій Миколайович; Костецький, Володимир Іларіонович (22 лютого 2022). Магнетронна розпилювальна система для нанесення захисних покриттів на внутрішню поверхню стволів малого калібру. Озброєння та військова техніка. Т. 27, № 3. с. 43—49. doi:10.34169/2414-0651.2020.3(27).43-49. ISSN 2663-5550. Процитовано 30 листопада 2022.
  8. ↑ Сергей Брижань на сайте премии Золотая маска [Архівовано 23 січня 2019 у Wayback Machine.] // www.goldenmask.ru
  9. ↑ Хмельницкий театр «Червоненька квіточка» [Архівовано 2021-01-22 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  10. ↑ Хмельницкий театр «Оленка та Іванко» [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  11. ↑ а б Хаустова С. (2 ноября 2012). Кукольники всей Украины сплели в Черкассах «Сказочное кружево» (рос.). // Сайт Курского государственногой театра кукол (www.kurskpuppets.ru). Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 2016-1-08.
  12. ↑ Хмельницкий театр «Чарівна лампа Ала-ад-Діна» [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  13. ↑ Хмельницкий театр «Чарівна зброя Кендзо» [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  14. ↑ Хмельницкий театр «Гноми доброї Білосніжки» [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  15. ↑ Хмельницкий театр «Тарас» [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  16. ↑ II Международный фестиваль театров кукол в Крыму 2-9 августа 2001 года [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.] // Сайт Крымского театра кукол (www.ktk.com.ua) п
  17. ↑ Хмельницкий театр «Добренький Принц» [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  18. ↑ Хмельницкий театр «Івасик-Телесик» [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  19. ↑ Хмельницкий театр «Коло-Бок» [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  20. ↑ Хмельницкий театр «Кіт у чоботях» [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  21. ↑ Хмельницкий театр «Лесині листи» [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  22. ↑ Хмельницкий театр «Любов до трьох апельсинів» [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  23. ↑ Хмельницкий театр «Відлуння» [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  24. ↑ Хмельницкий театр «Русалонька» [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  25. ↑ Хмельницкий театр «Вистава мандрівного Лялькаря» [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  26. ↑ Хмельницкий театр «Слоненя» [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  27. ↑ Хмельницкий театр «Сни про Вінні» [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  28. ↑ Хмельницкий театр «Троє поросят» [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  29. ↑ Хмельницкий театр «Хом’ячок і північний Вітер» [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  30. ↑ Герланец В. (июнь 2014). «Кот в сапогах» покорил детвору. // Интернет-проект «Art-Donetsk.com». Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 2016-1-08.
  31. ↑ Полтавский театр кукол «Пан Коцький» [Архівовано 9 червня 2017 у Wayback Machine.] (укр.) // www.pl-puppet.com.ua
  32. ↑ Полтавский театр кукол «Семеро козенят та Вовк» [Архівовано 26 вересня 2017 у Wayback Machine.] (укр.) // www.pl-puppet.com.ua
  33. ↑ Театр кукол презентовал премьеру (рос.). // © Городской новостной портал «В Полтаве.info» (vpoltave.info). 18 июля 2012. Процитовано 2016-1-08.[недоступне посилання з Апрель 2019]
  34. ↑ Программа «Ранок на “Лтаві”». Гості «Ранку» Сергій Брижань, Віктор Бойчев / Филиал Национальной общественной телекомпании Украины «Полтавская региональная дирекция "Лтава"» (укр.) на YouTube[2] на сайті YouTube. Опубликовано: 3 июля 2015.
  35. ↑ Полтавский театр кукол «Кіт у чоботях» [Архівовано 13 травня 2017 у Wayback Machine.] (укр.) // www.pl-puppet.com.ua
  36. ↑ Качановська Л. Покликання — дарувати радість дітям! (укр.). // Сайт «Новини по-рівненськи» (tomat.rv.ua). Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 2016-1-08.
  37. ↑ Дмитриевская Е. (ноябрь 2014). Жаворонки улетели заграницу (рос.). // газета «Экран и сцена» №22. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 2016-1-08.
  38. ↑ «Ночь перед Рождеством» на сайте премии Золотая маска [Архівовано 23 січня 2019 у Wayback Machine.] // www.goldenmask.ru
  39. ↑ Лауреати обласної премії імені Т. Г. Шевченка [Архівовано 25 лютого 2016 у Wayback Machine.] (укр.) // Сайт Хмельницкой областной детской библиотеки имени Т. Г. Шевченко (odb.km.ua) п
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Брижань_Сергій_Миколайович