Британсько-югославські відносини
| Британсько-югославські відносини | |
|---|---|
.svg){kind=small} Велика Британія |
.svg){kind=small} Королівство Югославія |
| Британсько-югославські відносини | |
|---|---|
 | |
Велика Британія |
.svg){kind=small} Югославія |
Британсько-югославські відносини (англ. United Kingdom–Yugoslavia relations, сербохорв. britansko-jugoslovenski odnosi, odnosi Velike Britanije i Jugoslavije) — історичні двосторонні відносини між Великою Британією та колишньою Югославією (як Королівством Югославія у 1918—1941 роках, так і комуністичною Югославією в 1945—1992 роках). Ще до створення Югославії в період після занепаду Османської імперії Сполучене Королівство розвивало відносини з поодинокими незалежними південнослов'янськими державами (насамперед Сербією).
У Королівстві Югославія Велику Британію сприймали як дружню країну та природного союзника в європейських і міжнародних справах. Сербські еліти, зосереджені переважно у Белграді, зокрема такі їх представники, як Слободан Йованович і Богдан Богданович, вважали, що серби та британці поділяють спільні цінності.[1] Після державного перевороту Королівство Югославія вступило в Другу світову війну на боці союзників.
Протягом окупації Югославії під час Другої світової війни югославський уряд у вигнанні спочатку зовсім недовго перебував у Підмандатній Палестині, а потім тривалий час — у Лондоні.
У вересні 1943 року до югославських партизанів відрядили місію британської армії, яку очолив сер Фіцрой Маклін, а в травні 1944 року в Лондон прибула югославська місія.[2] 12 серпня 1944 року прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль та маршал Югославії Йосип Броз Тіто зустрілися в Неаполі.[2]
Таємна угода про відсотки, підписана між Йосифом Сталіним і Вінстоном Черчиллем про поділ Східної Європи на сфери впливу, передбачала, що Югославію буде розділено «50/50» між британським і радянським впливом.[3] у березні 1945 року Сполучене Королівство визнало новий соціалістичний уряд Югославії.[2] На перші післявоєнні роки наклала негативний відбиток югославська підтримка Демократичної армії Греції під час громадянської війни в Греції та спір навколо Вільної території Трієст. Після розколу Тіто–Сталіна 1948 року, починаючи з 1950-х років, лейбористський уряд розвинув дружні відносини з антисталіністським Союзом комуністів Югославії.[4] Міністр закордонних справ Ернест Бевін визначив британську політику після 1948 року щодо підтримання влади Тіто на плаву, водночас у 1948 році дві держави підписали свою першу торговельну угоду, а в 1949 році — угоду про націоналізовану власність.[5][2] У вересні 1952 року Федеративну Народну Республіку Югославія відвідав Ентоні Іден.[5] 1953 року, роблячи свій перший офіційний державний візит до держави Західного блоку, президент Югославії Йосип Броз Тіто відвідав Сполучене Королівство.[5] Услід за ним у Великобританію в 1955 році прибув із візитом Едвард Кардель, а в 1957 році Селвін Ллойд відвідав Белград.[2] 1958 року було підписано Конвенцію про соціальне забезпечення, 1966 року — Консульську конвенцію і угоду про технічне співробітництво, 1968 року — угоду про наукову співпрацю, а в 1969 році — угоду про скасування віз.[2] 1971 року Велика Британія була четвертим торговельним партнером Югославії після Західної Німеччини, Італії та СРСР.[2] У 1981 році обидві країни підписали Угоду про податок на прибуток.[6]
-
-
Луїс Маунтбеттен на островах Бріоні 1952 року -
Ентоні Іден у Белграді, 1952 рік. -
Джон Гардінг у Загребі в 1953 році -
Марго Фонтейн у Белграді 1954 року. -
Королева Єлизавета II та Йосип Броз Тіто в Белграді в 1972 році
- Зовнішня політика Великої Британії
- Міжнародні відносини Югославії
- Вступ Сполученого Королівства до Європейських Співтовариств
- Відносини Югославія — Європейські спільноти
- Британсько-хорватські відносини
- ↑ Gašić, Ranka (2005). Beograd u hodu ka Evropi: Kulturni uticaji Britanije i Nemačke na beogradsku elitu 1918–1941. Belgrade: Institut za savremenu istoriju. ISBN 86-7403-085-8.
- ↑ а б в г д е ж Srdanov, Boško; Vučeković, Zora (1974). Relations Between Yugoslavia and Great Britain. Yugoslav Survey. A Record of Facts and Information. XV (2): 143—170.
- ↑ Reynolds, David (2009). Summits: Six Meetings That Shaped the Twentieth Century. New York: Basic Books. с. 107—108. ISBN 978-0-7867-4458-9. OCLC 646810103.
- ↑ Djokić, Dejan (2006). Britain and Dissent in Tito's Yugoslavia: The Djilas Affair, ca. 1956. European History Quarterly. 36 (3): 371—395. doi:10.1177/0265691406065280. S2CID 145301008.
- ↑ а б в Spehnjak, Katarina (2001). Posjet Josipa Broza Tita Velikoj Britaniji 1953. godine. Časopis Za Suvremenu Povijest. 33 (3): 597—631.
- ↑ Cleave, Brian (2013). The Kljun (2012) Case: The Concept of Economic Employer under the United Kingdom-Yugoslavia Income Tax Treaty (1981). Bulletin for International Taxation. 67 (10): 516. ProQuest 1469719568.