Перейти до вмісту

Бричак Володимир Володимирович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бричак Володимир Володимирович
 Солдат
Загальна інформація
Народження13 лютого 1977(1977-02-13)
Берегове, Закарпатська область, УРСР
Смерть3 липня 2017(2017-07-03) (40 років)
Торецьк, Донецька область, Україна
(помер від поранення кулею снайпера)
Військова служба
Роки служби2016—2017
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Гірська піхота
Формування
 15 ОГПБ
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Зовнішні відеофайли
 Герой АТО БРИЧАК ВОЛОДИМИР м Берегово на YouTube // ДК Закарпатье, 7 липня 2017

Володи́мир Володи́мирович Бричак (нар. 13 лютого 1977(19770213), м. Берегове, Закарпатська область, Українська РСР — 3 липня 2017, м. Торецьк, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1977 року в закарпатському місті Берегове. Батько був ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час військової служби. Володимир закінчив берегівську середню школу № 2 (за радянських часів це була єдина у місті школа з російською мовою навчання, у 2000-х роках ліквідована[1]). Працював на різних роботах у рідному місті, опанував чоботарство, тривалий час працював паркувальником.

Під час російської збройної агресії проти України добровольцем прийшов до військкомату, але його не хотіли брати, — у 6-му класі травмував око та мав інвалідність. Зрештою домігся призову та у лютому 2016 року підписав контракт і після навчання вирушив на фронт.

Солдат, стрілець — помічник гранатометника 2-го гірсько-піхотного відділення 3-го взводу гірсько-піхотної роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, військова частина А1778, м. Ужгород.

Виконував завдання на території проведення антитерористичної операції, був поранений в руку, після лікування повернувся на передову.

3 липня 2017 року близько 23:50 був важко поранений пострілом ворожого снайпера поблизу м. Торецька, на Горлівському напрямку, біля станції Майорська — з початком обстрілу, коли біг, пригнувшись, на бойову позиції, куля увійшла над пластиною бронежилета і зачепила серце, ще півгодини боровся за життя, але реанімаційні заходи не дали результату. Помер вночі 4 липня у Торецькій центральній районній лікарні[2][3].

Похований 6 липня у Береговому[4].

Залишилась мати Ілона Степанівна Бричак, сестра Ілона та син Артем 2003 р. н.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України від 11 жовтня 2017 року № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].
  • Портрет Володимира Бричака, разом з портретами інших полеглих на війні земляків, розміщений на Стіні Героїв у центрі м. Берегове[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Колишня ЗОШ № 2 в Берегові: «Apocalypse now» [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] // «Beregovo.Today», 29 січня 2015
  2. ↑ У російсько-українськиій війні на Донбасі загинув воїн із Берегова Володимир Бричак [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] // «Закарпаття онлайн», 4 липня 2017
  3. ↑ Куля влучила закарпатському Герою прямо в серце [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] // «Час Закарпаття», 5 липня 2017
  4. ↑ У Берегові попрощалися з полеглим у російсько-українській війні Володимиром Бричаком (ФОТО) [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] // «Закарпаття онлайн», 6 липня 2017
  5. ↑ Указ Президента України від 11 жовтня 2017 року № 318/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. ↑ Стіну Героїв в центрі Берегова оновили до Дня Незалежності [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] // «Beregovo.Today», 27 серпня 2018

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бричак_Володимир_Володимирович&oldid=38158632