Бронція Коллер-Пінель
Бронція Коллер-Пінель | ||||
---|---|---|---|---|
Broncia Koller-Pinell | ||||
При народженні | Броніслава Пінелес | |||
Народження | 25 лютого 1863 Сянік, Австрійська імперія | |||
Смерть | 24 квітня 1934 (71 рік) | |||
Обервальтерсдорф, Австрія | ||||
Національність | єврейка | |||
Країна | Австрія | |||
Жанр | Експресіонізм | |||
Діяльність | художниця, візуальна мисткиня | |||
Напрямок | експресіонізм | |||
Роки творчості | 1890[1] — 1934[1] | |||
Вчитель | Alois Delugd | |||
У шлюбі з | Hugo Kollerd | |||
Діти | Rupert Kollerd і Silvia Kollerd | |||
Брати, сестри | Stanislaus Pinelesd і Friedrich Pinelesd | |||
Роботи в колекції | галерея Бельведер | |||
| ||||
Бронція Коллер-Пінель у Вікісховищі | ||||
Бронція Коллер-Пінель (нім. Broncia Koller-Pinell, 25 лютого 1863 — 24 квітня 1934) — австрійська художниця-експресіоністка, яка спеціалізувалася у написанні портретів та натюрмортів.
Бронція Коллер-Пінель народилася як Броніслава Пінелес у єврейській родині у місті Сянік. Її батько Сауль Пінелес був родом з Тисмениці та працював розробником фортифікаційних споруд.[2]
1870 року родина Пінелесів переїхала до Відня і почала виробничий бізнес. Бувши у Відні, вони змінили своє прізвище на Пінель. Сама ж Бронція відвідувала приватні уроки з мистецтва в Алоіза Делуга.[3] 1885 року Бронція організувала свою першу виставку. Наступні п'ять років вона провчилась у Мюнхені у Жіночій академії Мюнхенської художньої асоціації, на студіях Людвіга фон Гертеріха. Після цього вона виставляла свої роботи на виставки у Відні, Мюнхені та Ляйпцігу.[3]
1896 року вона змушена була одружитись з електрофізиком Гуґо Коллером, що було всупереч бажанням її та її сім'ї. Коллер був католиком, тому їхні діти були виховані як католики, проте сама Бронція залишилась вірна своїй релігії.[2] Спочатку, подружжя жило у Зальцбурзі та Нюрнберзі, але у 1902 році повернулися до Відня. Через короткий час Бронцію було прийнято до Віденської сецесії.[3] 1904 року вона успадкувала будинок в Обервальтерсдорфі, куди згодом переїхала з родиною. Будинок стилізували Йозеф Гофман та Коломан Мозер, колеги з сецесії. Згодом вона відкрила салон, який часто відвідували Еґон Шіле, Антон Файстауер, Альберт Ґютерслог та інші.
Її син Руперт став диригентом та був певний час одружений з Анною Малер. Дочка Сільвія також стала художницею.
-
Жінка з блакитною хусткою
-
Сільвія Коллер з пташиною кліткою (1905)
-
Сидіння (1907)
-
Натюрморт з червоним слоном (1920)
-
Портрет Фрідріха Екштайна (1920-і)
-
Мати художника, Клара (Чая) Пінелес, уроджена Герцог.
-
Натюрморт з фруктами і глиняним горщиком
-
Стоїть оголеною біля дзеркала
-
Автопортрет (до 1930)
-
Портрет Анни Малер (бл. 1921)
-
Портрет Сільвії Коллер (1914)
- ArtNet: Роботи Коллер-Пінель [Архівовано 8 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Бронція Коллер-Пінель [Архівовано 2 березня 2017 у Wayback Machine.] @ The Blue Lantern
- Бібліографія. Бронція Коллер-Пінель // Німецька національна бібліотека