Брусенцов Геннадій Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брусенцов Геннадій Якович
Народження14 жовтня 1927(1927-10-14)
Орел
Смерть1 квітня 2006(2006-04-01) (78 років)
 
Севастополь
КраїнаУкраїна Україна
Жанрпейзаж, портрет, натюрморт, ню
НавчанняЛенінградське вище художньо-промислове училище ім. В. І. Мухіної
Напрямокреалізм
ЧленНаціональна спілка художників України
ЗванняЗаслужений художник УРСР
НагородиПочесні грамоти Верховної Ради Туркменської РСР

Геннадій Якович Брусенцо́́в (нар. 14 жовтня 1927, Орел — пом. 1 квітня 2006, Севастополь) — український живописець, графік; член Спілки радянських художників з 30 березня 1954 року, Спілки художників Туркменської РСР та Кримської організації Спілки художників України з 7 березня 1969 року

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 14 жовтня 1927 року в місті Орлі (тепер Росія). У ранньому дитинстві разом з батьками переїхав в Ленінград, де пройшли його шкільні роки. В роки німецько-радянської війни перебував у евакуації в Казані[1]. Протягом 1945—1953 років навчався у Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі імені В. І. Мухіної (викладачі Генрих Павловський, Анатолій Казанцев, Петро Пуко, Петро Сидоров). Дипломна робота — панно «Будівництво Петербурга Петром І».

Протягом 1953–1969 років працював у Туркменській РСР: у 1953—1954 роках художником в проєктному управлінні «Ашхабадпроект»; викладав в Ашхабадскому художньому училищі імені Шота Руставелі. Був членом Художньої ради Художнього фонду Туркменської РСР та у 1962—1969 роках членом Правління Спілки художників Туркменської РСР[1]. Член КПРС з 1967 року.

З 1969 року жив в Севастополі, в будинку на проспекті Гагаріна № 17а, квартира 50, потім в будинку на вулиці Дмитра Ульянова № 8, квартира 13[2]. Був член правління Кримської організації Спілки художників України з 15 січня 1972 року по 4 листопада 1986 року. Помер в Севастополі 1 квітня 2006 року[1].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працюєвав в галузі станкового живопису. Писав пейзажі, портрети, натюрморти, в жанрі ню. Серед робіт:

  • «М. В. Фрунзе на Туркестанському фронті» (1955);
  • «Футболіст» (1955);
  • «Марійська дівчина» (1956);
  • «Біле золото» (1959);
  • «Портрет килимарниці М. Бердиєвої» (1957);
  • «Ленінський декрет» (1957);
  • «Водопровідники» (1961);
  • «Портрет піаністки» (1963);
  • «На землі» (1966);
  • «Вітряк» (1966, малюнок);
  • «Курземська садиба» (1966, малюнок);
  • «Наші батьки» (1967);
  • «Портрет кінорежисера Булата Мансурова» (1968);
  • «Молодий Севастополь» (1969);
  • «Дороги Севастополя» (1969);
  • «Вечоріє» (1970);
  • «На землі Севастополя» (1971);
  • «Портрет учасника оборони Севастополя В. І. Проценко» (1971);
  • «В. І. Ленін» (1972, полотно, олія);
  • «Натюрморт з персиками» (1972);
  • «Сини» (1972—1973);
  • «Севастопольський хлопець» (1972—1978);
  • «Листопадовий Севастополь» (1973—1974);
  • «Мигдаль зацвів» (1974);
  • «Повернулись» (1975);
  • «Будівниця Севастополя» (1975);
  • «Портрет актриси Віри Зайцевої» (1975);
  • «Сімейний портрет» (1976);
  • «Лейтенант революції» (1977);
  • «Леся і Яна Чиж» (1977);
  • «Портрет артистки В. Заклунною» (1977—1979);
  • «Вранішні чайки» (1979);
  • «Білі пароплави» (1979);
  • «Жіночий портрет з гранатами» (1980);
  • «Хмари над бухтою» (1980);
  • «Срібний Херсонес» (1980);
  • «Портрет сина» (1981);
  • «Машенька» (1981);
  • «Бригада» (1982);
  • «Портрет письменника Геннадія Черкашина» (1982);
  • триптих «Присвята матері» (1983; «Боротьба», «Портрет матері», «Життя»);
  • «Портрет І. Д. Папаніна» (1983).
  • «Оборона Севастополя» (1984);
  • «Маки Херсонеса» (1985);
  • «Осінній автопортрет» (1986);
  • «Кримський берег» (1986);
  • «Тихий вечір на Херсонесі» (1986);
  • «Портрет актора В. Юрченко» (1986);
  • «Портрет молодої людини» (1987);
  • «Час синів» (1987);
  • «Портрет актриси Людмили Корнішеної» (1987);
  • «Кипариси»(1987);
  • «Червоні мережі» (1988);
  • «Портрет актора Бориса Хмельницького» (1988);
  • «Портрет Ольги Тарасової» (1989);
  • «Хрещенський вечір» (1995);
  • «Херсонес Таврійський» (1998);
  • «Кипариси» (1998).
графіка
  • «Артист Базар Аманов в ролі Яго» (1954, кольоровий папір, соус, акварель, вугілля, крейда);
  • «Артист Кульмамедов в ролі Отелло» (1954, кольоровий папір, вугілля, кольоровий картон, білила);
  • «Срібляста вулиця» (1960-ті, акварель);
  • «Рибалка» (1960-ті, акварель);
  • «Аксакал» (1967, вугілля);
  • «Еле» (1968, вугілля);
  • «Жіноча голова» (1971, вугілля);
  • «Яна» (1975, картон);
  • «Біля моря» (1977, акварель);
  • «Ранок у селі» (1984, акварель);
  • «Зима на Херсонесі» (1985, акварель).

Автор:

Був художником-постановником художнього фільму «Смерті немає, хлопці!» («Туркменфільм», 1970)[1].

Роботи зберігаються у Третьяковській галереї, Державному музеї східних культур у Москві, Державному музеї образотворчих мистецтв у Ашгабаті, Севастопольському художньому музеї.

Виставки

[ред. | ред. код]

Брав участь у виставках з 1953 року:

  • Дипломних і курсових робіт студентів ВХПУ імені. В. І. Мухіної (Ленінград, 1953);
  • Туркменська республіканська (Ашхабад, 1954);
  • Туркменських килимів (Ашхабад, 1954);
  • Всесоюзна художня (Москва, 1955);
  • Образотворчого мистецтва і народної творчості Туркменської РСР (Москва, 1955);
  • Живопису, скульптури та графіки до I Всесоюзного з'їзду радянських художників (Москва, 1957);
  • Творів молодих художників Радянського Союзу до VI Всесвітнього фестивалю молоді і студентів (Москва, 1957);
  • Художників Туркменістану до 40-ї річниці Жовтневої революції (Ашхабад, 1957);
  • Всесоюзна художня, присвячена 40-річчю Великої Жовтневої Соціалістичної революції (Москва, 1957);
  • Всесоюзна художня «40 років ВЛКСМ» (Москва, 1958);
  • Туркменська республіканська (Ашхабад, 1959);
  • Туркменська республіканська «Радянський портрет» (Ашхабад, 1959);
  • Туркменська республіканська (Ашхабад, 1961);
  • Всесоюзна художня, присвячена XXII з'їзду КПРС (Москва, 1961);
  • 2-я осіння виставка творів художників Туркменістану (Ашхабад, 1962);
  • Творів художників Туркменістану (Ашхабад, 1962);
  • Туркменська республіканська до XVIII з'їзду КП Туркменістану (Ашхабад, 1963);
  • Всесоюзна «Фізкультура і спорт в образотворчому мистецтві» (Москва, 1963);
  • Групова «Люди, пісні, нафта» (Ашхабад , 1963);
  • Ювілейна виставка творів художників Туркменістану до 40-річчя ТРСР і Компартії Туркменістану (Ашхабад, 1964);
  • Творів художників України та Туркменії (Алма-Ата, 1964);
  • «Жінки сонячного краю» (Ашхабад, 1964);
  • Творів художників Туркменістану «На сторожі миру» (Ашхабад, 1965);
  • Туркменська республіканська до 50-річчя Жовтневої революції (Ашхабад, 1967);
  • Всесоюзна ювілейна до 50-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції «50 років Радянської влади» (Москва, 1967);
  • Всесоюзна «Радянський політичний плакат за 50 років» (Москва, 1967);
  • Туркменська республіканська (Ашхабад, 1968);
  • Кримська обласна художня виставка, присвячена 100-річчю від дня пик дення В. І. Леніна (Сімферополь, 1969);
  • «25 років Перемоги над фашистською Німеччиною» (Севастополь, 1970);
  • Обласна художня виставка творів художників Криму (Ялта, 1970);
  • «Художники України до 100-річчя від дня народження В. І. Леніна» (Київ, 1970);
  • Обласна художня виставка, присвячена XXIV з'їзду КПРС і XXIV з'їзду Комуністичної партії України (Сімферополь, 1971);
  • Кримська обласна художня виставка «Крим соціалістичний» (Сімферополь, 1971);
  • Обласна художня виставка, присвячена 50-річчю освіти СРСР (Сімферополь, 1972);
  • «Художники Криму» (Ленінград, 1972);
  • Обласна весняна виставка робіт кримських художників (Сімферополь, 1973);
  • Українська республіканська «На варті Батьківщини», присвячена 55-річчю Радянської армії і Військово-морського флоту (Київ, 1973);
  • Всесоюзна художня виставка до 55-річчя Радянської армії і Військово-морського флоту «На варті Батьківщини» (Москва, 1973);
  • Творів кримських художників до 30-річчя визволення Криму (Севастополь, 1974);
  • Республіканська виставка портрета до 50-річчя від дня народження І. Є. Рєпіна «Меморіал І. Є. Рєпіна» (Чугуїв, 1974);
  • Українська республіканська до 30-річчя визволення Радянської України (Київ, 1974);
  • Творів кримських художників у Угорській Народній Республіці (Кечкемет, 1975);
  • Кримська обласна до 30-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні «Подвиг народу безсмертний» (Сімферополь, 1975);
  • Кримська обласна до XXV з'їзду КПРС «Слава праці» (Сімферополь, 1975);
  • Українська республіканська «XXX років Великої Перемоги» (Київ, 1975);
  • Творів художників підприємств Художнього фонду УРСР (Сімферополь, 1976);
  • Українська республіканська, присвячена XXV з'їзду КПРС і XXV з'їзду КП України «Слава праці» (Київ, 1976);
  • Творів художників Криму до 60-річчя Радянської Влади «Ленінським шляхом» (Сімферополь, 1977);
  • IV Республіканська виставка акварелі (Львів, 1977);
  • Українська республіканська до 60-річчя Жовтневої революції «Ленінським шляхом» (Київ, 1977);
  • Українська республіканська «60 років ВЛКСМ» (Київ, 1978);
  • Українська республіканська «Художники України — дітям» (Київ, 1978);
  • Всесоюзна «60 героїчних років», присвячена 60-річчю Радянської армії і Військово-морського флоту (Москва, 1978);
  • Творів художників-мариністів (Ялта, 1978);
  • Кримська обласна до 35-річчя визволення Криму (Ялта, 1979);
  • Кримська обласна «Наш радянський спосіб життя» (Сімферополь, 1979);
  • Образотворчого мистецтва Української РСР з музеїв УРСР і РРФСР до 325-річчя возз'єднання України з Росією «Навіки разом» (Москва, 1979);
  • Всесоюзна «Блакитні дороги Батьківщини» (Москва, 1979);
  • Кримська обласна «35 років Великої Перемоги» (Сімферополь, 1980);
  • Кримська обласна в Картинній галереї колгоспу «Дружба народів» (1980);
  • Кримська обласна до XXVI з'їзду КПРС «Ми будуємо комунізм».

За кордоном виставлявся у Великій Британії (1968), Нідерландах (1972), Японії (1974), Угорщині (1977), Франції (1991), Італії (1992). Персональні виставки пройшли в Ашгабаті (1965—1966), Севастополі (1971, 1977), Києві, Миколаєві, Ялті, Житомирі (усі у 1977—1978 роках).

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Образотворче мистецтво Криму. [Архівовано 5 вересня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ Довідник членів Спілки художників України (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 24 грудня 2020.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Брусенцов_Геннадій_Якович&oldid=42184058