Бруслина широколиста
| Бруслина широколиста | |
|---|---|
_IMG_2687.jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бруслиноцвіті (Celastrales) |
| Родина: | Бруслинові (Celastraceae) |
| Рід: | Бруслина (Euonymus) |
| Вид: | E. latifolius
|
| Біноміальна назва | |
| Euonymus latifolius (L.) Mill.
| |
Бруслина широколиста[1] (Euonymus latifolius) — вид квіткових рослин родини бобових (Fabaceae).
Це голий листопадний кущ чи невелике дерево 2–3, іноді до 6 метрів заввишки. Кора темно-сіра, дрібно борозенчаста, іноді блискуча. Молоді гілочки субчотиригранні чи циліндричні, зазвичай гладкі, злегка зеленуваті чи зеленувато-жовті. Листки від еліптичних до обернено-яйцеподібних, голі, часто загострені, дуже тонко-пилчасті, тьмяно-зелені з обох сторін, з нижньої сторони жовтуватим жилкуванням, 6.5–15 см завдовжки й (3.5)4.5–7 см ушир; листкова ніжка 6–10 мм. Суцвіття 5–15 квіткове. Квітки 5–7.5 мм у діаметрі, 5–4-членні, зеленуваті й блідо-пурпурові. Тичинок 5–4, коротші за чашолистки. Плід (коробочка) ширококрилий, підвісний, майже кулястий, з 5 (рідше 4) частками. Насіння від яйцюватого до еліпсоїдного, коричневе й блискуче на поверхні, 5.5–6.5 × 4–4.5 мм, вкрите помаранчевим арилом. 2n=64[2][3][4][5][6].
Росте у Європі (Албанія, Австрія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Чорногорія, Північна Македонія, Румунія, Росія, Словенія, Іспанія, Швейцарія, Україна), північно-західній Африці (Марокко, Алжир), на заході Азії (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Іран, Туреччина (у т. ч. Туреччина в Європі))[7][8]. Зустрічається на схилах пагорбів у чагарниках, серед папоротника та на лісистих скелях. Найчастіше зустрічається на вапняних ґрунтах[9].
В Україні вид росте у лісах, особливо букових, у балках — у гірському Криму, звичайний; розводиться також у садах і парках[10].
Рослина забезпечує гарну якість деревини та є потенційним комерційним джерелом латексу для помірної зони. Іноді його вирощують як декоративну рослину; має привабливе осіннє листя[11].
- ↑ Euonymus latifolius // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Euonymus latifolius. Türkiyebitkileri.com. Процитовано 21.04.2023. (англ.)
- ↑ Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 399. (англ.)
- ↑ Euonymus latifolius. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Процитовано 21.04.2023. (нім.)
- ↑ Euonymus latifolius. Tela Botanica. Процитовано 21.04.2023. (фр.)
- ↑ Euonymus latifolius. Flora Vascular. Процитовано 21.04.2023. (ісп.)
- ↑ Euonymus latifolius. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 21.04.2023. (англ.)
- ↑ Euonymus latifolius. Euro+Med Plantbase. Процитовано 21.04.2023. (англ.)
- ↑ Wilson, B. (2018). Euonymus latifolius. The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 21.04.2023. (англ.)
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 239.
- ↑ Euonymus latifolius. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 21.04.2023. (англ.)