Брітт Герботс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брітт Герботс
Загальна інформація
Громадянство Бельгія
Народження24 вересня 1999(1999-09-24)[1] (25 років)
Сінт-Трейден, Гасселт[d], Лімбург, Фламандський регіон, Бельгія
Зріст182 см
Спорт
Вид спортуволейбол
КомандаІталія «Савіно Дель Бене»
Нац. збірнаБельгія Бельгія
CMNS: Брітт Герботс у Вікісховищі

Брітт Герботс (Britt Herbots; 24 вересня 1999, Сінт-Трейден, Бельгія) — бельгійська волейболістка, догравальний. У складі національної збірної виступала на чемпіонатах світу і Європи. Володарка Кубка Європейської конфедерації волейболу 2019 року в складі італійської команди з Бусто-Арсіціо.

Із біографії

[ред. | ред. код]

Батьки Брітт Герботс за фахом волейбольні тренери[2]. У 16 років стала гравчинею найсильнішого клубу країни «Астерікс» з Беверена. За два сезони стала дворазовою переможницею чемпіонату і кубка Бельгії. З 2017 року виступає за кордоном. Один сезон відіграла у французькій лізі, а з 2018 року виступає за італійських клубів. 2019 року стала володаркою Кубка ЄКВ у складі команди з Бусто-Арсіціо. Її також визнали найкращою волейболісткою турніру[2].

Бронзова медалістка і найкраща гравчиня континентальної першості серед дівчат 2015 року. Найрезультативніша гравчиня своєї збірної на юнацькому чемпіонаті світу серед дівчат до 18 років. На турнірі, котрий проходив у Перу Брітт Герботс провела ...

Кольори національної збірної Бельгії захищає з 2016 року[3]. Учасниця чемпіонату світу 2022 року, чотирьох чемпіонатів Європи (2017, 2019, 2021, 2023), чотирьох розіграшів Ліги націй (2018, 2019, 2021, 2022) і фіналістка кубка претендентів 2022 року. У матчі світової першості 2022 року проти команди Нідерландів стала першою волейболісткою, якій вдалося набрати більше 40 очок в чотирьох сетах[4]. У п'ятисетових іграх понад 40 очок також набирали італійка Паола Егону (45 очок, чемпіонат світу-2018 проти збірної Китаю) і Єлена Павлова[en] з Казахстану (40 очок, чемпіонат світу-2006 проти збірної США)[5].

Найрезультативніша гравчиня Ліги націй 2021 і 2022 років (відповідно набрала 337 і 306 очок). У чотирьох іграх сезону-2021 набирала більше 30 очок[6], а наступного року відзначилася 31 очками у дебютному матчі турніру проти чемпіонок світу з Сербії[7].

Клуби

[ред. | ред. код]
Роки Команди
2014–2015 Бельгія «Топспортскул» (Вільворде)
2015–2017 Бельгія «Астерікс Аво» (Беверен)
2017–2018 Франція АСПТТ (Мюлуз)
2018–2020 Італія «Унет Е-Ворк» (Бусто Арсіціо)[it]
2020–2022 Італія «Ігор Горгонзола» (Новара)[it]
2022–2023 Італія «Фіренце» (Флоренція)
2023– Італія «Савіно Дель Бене» (Скандіччі)[it]

Досягнення

[ред. | ред. код]
1 Перше місце (1): 2019
3 Третє місце (1): 2021
  • Чемпіонат Бельгії
1 Перше місце (2): 2016, 2017
  • Кубок Бельгії
1 Перше місце (2): 2016, 2017
  • Суперкубок Бельгії
1 Перше місце (1): 2016
  • Чемпіонат Франції
3 Третє місце (1): 2018
  • Кубок Франції
3 Третє місце (1): 2018
  • Суперкубок Франції
1 Перше місце (1): 2017
  • Чемпіонат Італії
2 Друге місце (1): 2021
3 Третє місце (1): 2022
  • Кубок Італії
2 Друге місце (3): 2020, 2021, 2022
3 Третє місце (1): 2019
  • Кубок претендентів
2 Друге місце (1): 2022

Статистика

[ред. | ред. код]

Статистика виступів в єврокубках:

Сезон Клуб Турнір Ігри Сети Очки Ср. Примітки
2015/16 Бельгія «Астерікс» (Беверен) Кубок виклику 7 26 91 3,5
2016/17 Бельгія «Астерікс» (Беверен) Кубок виклику 6 26 125 4,81
2017/18 Франція АСПТТ (Мюлуз) Ліга чемпіонів[en] 6 26 83 3,19
2018/19 Італія «Бусто Арсіціо» Кубок ЄКВ 9 31 133 4,29 [8]
2019/20 Італія «Бусто Арсіціо» Кубок ЄКВ 5 16 58 3,62
2020/21 Італія «Ігор Горгонзола» Ліга чемпіонів[en] 10 33 107 3,24 [9]
2021/22 Італія «Ігор Горгонзола» Ліга чемпіонів[en] 5 11 33 3
2023/24 Італія «Савіно Дель Бене» Ліга чемпіонів[en] 7 27 83 3,07

На чемпіонатах світу і Європи:

Рік Турнір Ігри Сети Очки Ср. Примітки
2017 Чемпіонат Європи 3 9 27 3
2019 Чемпіонат Європи 6 22 124 5,64
2021 Чемпіонат Європи 5 18 166 6,44
2022 Чемпіонат світу 9 31 222 7,16
2023 Чемпіонат Європи ,

У Лізі націй і Кубку претендентів

Рік Турнір Ігри Сети Очки Ср. Примітки
2018 Ліга націй ,
2019 Ліга націй ,
2021 Ліга націй 337 ,
2022 Ліга націй 306 ,
2022 Кубок претендентів 3 11 80 7,27

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://worldgrandprix.2017.fivb.com/en/group1/competition/teams/bel-belgium/players/britt-herbots?id=59322
  2. ↑ а б PLAYER OF THE WEEK: BRITT HERBOTS. FIVB. Процитовано 12 червня 2022.
  3. ↑ Libero Intrigue Continues To Build As Team USA Heads To Japan. FLO Volleyball. Процитовано 12 червня 2022.
  4. ↑ Звіт (Нідерланди — Бельгія). Процитовано 24 серпня 2023. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  5. ↑ Бельгійка Брітт Герботс стала другою волейболісткою в історії, яка набрала за матч чемпіонату світу понад 40 очок. Суспільне. Спорт. Процитовано 24 серпня 2023. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  6. ↑ 2021 WOMEN'S VNL: QUESTIONS ASKED AND QUESTIONS ANSWERED. Процитовано 12 червня 2022.
  7. ↑ Herbots’ 31 points not enough to stop Serbia. Процитовано 12 червня 2022.
  8. ↑ Кубок ЄКВ 2018-19 (англійська) . CEV. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 6 серпня 2022. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  9. ↑ Ліга чемпіонів 2020-21 (англійська) . CEV. Архів оригіналу за 28 червня 2022. Процитовано 6 серпня 2022. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Брітт_Герботс&oldid=42379772