Перейти до вмісту

Бугаївка (Кременчуцький район)

Координати: 49°25′21″ пн. ш. 32°56′13″ сх. д. / 49.42250° пн. ш. 32.93694° сх. д. / 49.42250; 32.93694
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Бугаївка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Кременчуцький район
Тер. громада Градизька селищна громада
Код КАТОТТГ UA53020050040025754
Основні дані
Засноване 1781
Населення 1448
Площа 3,629 км²
Густота населення 446,68 осіб/км²
Поштовий індекс 39023
Телефонний код +380 5365
Географічні дані
Географічні координати 49°25′21″ пн. ш. 32°56′13″ сх. д. / 49.42250° пн. ш. 32.93694° сх. д. / 49.42250; 32.93694
Середня висота
над рівнем моря
90 м
Водойми р. Дніпро
Відстань до
обласного центру
150 км
Місцева влада
Карта
Бугаївка. Карта розташування: Україна
Бугаївка
Бугаївка
Бугаївка. Карта розташування: Полтавська область
Бугаївка
Бугаївка
Мапа
Мапа

CMNS: Бугаївка у Вікісховищі

Буга́ївка — село в Україні, у Градизькій селищній громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення на 1 січня 2011 року становить 1448 осіб. Колишній центр Бугаївської сільської ради.

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване за 25 км від м. Глобине та за 150 км від обласного центру м. Полтава за 2 км від лівого берега Кременчуцького водосховища в районі Сульського лиману, за 0,5 км від села Броварки.

Площа населеного пункту 500,5 га.[1]

Поруч знаходиться ландшафтний загальнодержавний заказник «Сулинський».[1]

Історія

[ред. | ред. код]

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 75 жителів села загинули від голоду:[2]

  1. Бабич Макар.
  2. Бабич Марія.
  3. Бабич Олександр Якович.
  4. Бабич Олена.
  5. Бабич Трохім.
  6. Бабич Федір.
  7. Бугай Василь Іванович.
  8. Бугай Василь.
  9. Бугай Василь.
  10. Бугай Ганна.
  11. Бугай Іван Сергійович.
  12. Бугай Іван.
  13. Бугай Ладимир.
  14. Бугай Марія.
  15. Бугай Мефодій.
  16. Бугай Мотря.
  17. Бугай Олена.
  18. Бугай Ольга.
  19. Бугай Петро Іванович.
  20. Бугай Тетяна.
  21. Бугай Федосій.
  22. Бугай Юхим.
  23. Воловик Василь.
  24. Воловик Ганна.
  25. Дербеда Галина.
  26. Дербеда Наталка.
  27. Дербеда Яків.
  28. Дмитренко Григорій.
  29. Замикула Василь Григорович.
  30. Замикула Ганна.
  31. Замикула Ганна.
  32. Замикула Григорій.
  33. Замикула Люба.
  34. Замикула Микита.
  35. Замикула Оришка.
  36. Замикула Пріска.
  37. Замикула Семен.
  38. Калашник Ганна.
  39. Калашник Гапка.
  40. Калашник Трохим.
  41. Калашник Яків.
  42. Ковалик Василь Іванович.
  43. Ковалик Іван Васильович.
  44. Ковалик Марія.
  45. Ковалик Мелашка.
  46. Ковалик Нестір Іванович.
  47. Ковалик Олександр Несторович.
  48. Ковалик Федот Васильович.
  49. Лихопуд Йосип.
  50. Маслич Йосип.
  51. Маслич Олена.
  52. Маслич Петро.
  53. Маслич Тетяна.
  54. Маслич Яків.
  55. Ратушний Гаврило.
  56. Ратушний Онила.
  57. Ратушний Федір.
  58. Слюсар Мотря.
  59. Слюсар Тимофій Сав.
  60. Слюсар Яків.
  61. Стасенко Никифор.
  62. Тарасенко Іван.
  63. Тарасенко Тихін.
  64. Тарасенко Хівря.
  65. Тарасенко Ялосовета.
  66. Усенко Антін Лавр.
  67. Усенко Гаврило Сем.
  68. Усенко Павло Сем.
  69. Усенко Христя.
  70. Шафорост Антін Васил.
  71. Шафорост Василь Петр.
  72. Шафорост Марія.
  73. Шафорост Оришка.
  74. Шафорост Петро.
  75. Шафорост Степан.

Персоналії

[ред. | ред. код]
  • Пальчун Олександр Іванович (1986—2023) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Рибачик Владислав Володимирович (2000—2022)- Старший Сержант загинув 24 лютого 2022 року.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Біля села проходить траса національного значення Н08 БориспільКременчукДніпроЗапоріжжя.[1]

Населення

[ред. | ред. код]

Населення села на 1 січня 2011 року становить 1448 чоловік.[1]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1580 97.47%
російська 35 2.16%
вірменська 3 0.19%
білоруська 2 0.12%
румунська 1 0.06%
Усього 1621 100%

Влада

[ред. | ред. код]

Сільським головою є Компанієць Катерина Іванівна[1]

Економіка

[ред. | ред. код]

Провідні підприємства[1]:

  • ВП «Бугаївка» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» — директор Бережний Микола Олександрович.
  • ВАТ «Полтаварибгосп» — директор Смоленський Юрій Анатолійович.

Фермерські господарства[1]:

  • КФГ «Славутич» — загальна площа 133,95 га.

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

На території села є такі заклади[1]:

  • Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — директор Підгірна Алла Іванівна.
  • Амбулаторія загальної практики сімейної медицини — головний лікар Скапа Ганна Миколаївна.
  • Сільський будинок культури — директор Трембач Людмила Олександрівна.
  • Бібліотека — завідувач Лихопуд Іван Павлович.

Археологічні пам'ятки

[ред. | ред. код]

На території сільської ради, біля села знаходяться пам'ятки археології що включають 3 кургани.[1]

Пам'ятники

[ред. | ред. код]

У центрі с. Бугаївка в 1961 році встановлений монумент Слави на честь воїнів Радянської армії які загинули в роки Другої світової війни.[1]

У 2009 році на місці масового поховання жертв голодомору 1932-33 років встановлено пам'ятний знак.[1]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м Бугаївська сільська рада [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Глобинської районної ради
  2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]