Бугіль Володимир Вячеславович
| Бугіль Володимир Вячеславович | |
|---|---|
| Народився | 6 квітня 1979 (45 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | суддя |
| Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2001) |
Володимир Вячеславович Бугіль (6 квітня 1979, Київ) — український суддя.
Володимир Бугіль народився 6 квітня 1979 року в Києві. 2001 року закінчив Київський університет ім. Шевченка.
2007—2011 — суддя Яготинського районного суду Київської області;
З 2011 — суддя Шевченківського районного суду Києва, з 2012 року обраний на посаду судді безстроково.
У листопаді 2011 року Бугіль амністував помічницю київського судді Наталію Соловей, яка була винуватицею ДТП, де з її вини загинула мати трьох дітей Світлана Тетеревкова[1][2].
У грудні 2011 року суддя Бугіль вів кримінальну справу щодо активістів Податкового майдану за звинуваченнями в пошкодженні бруківки на Майдані Незалежності восени 2010 року. Справу було закрито вже після втечі Януковича наприкінці березня 2014 року[3].
2013 року суддя Бугіль обрав журналісту «Дорожнього контролю» та активісту Євромайдану Андрію Дзиндзі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці. Це сталося в рамках розгляду справи про акції протесту 1 грудня 2013 року на вул. Банковій у Києві. Також Бугіль затвердив дві ухвали з дозволами на обшук у приміщеннях, що належали активісту Євромайдану Кадурі. Ці рішення були неконституційними, це підтвердила судова комісія[4].
2015 року спеціальна комісія з перевірки суддів рекомендувала звільнити Бугіля через порушення присяги при ухваленні цих рішень. Однак, Вища рада правосуддя вирішила все ж залишити його на посаді, хоч порушення й визнала. Вища рада правосуддя вирішила, що у висновку комісії немає достатніх доказів необ'єктивності Бугіля, тому було відмовлено у поданні до ВРУ про звільнення Бугіля з посади судді[5].
2014 року Бугіль відмовився залишати під вартою та ухвалив рішення відпустити під заставу в 23 тис. грн хулігана з Білої Церкви Вадима Тітушко (Румина), який 18 травня 2014 року напав на журналістів Ольгу Сніцарчук та Влада Соделя. Бугіль перед цим відмовив прокурору у клопотанні про домашній арешт обвинувачуваного[6].
У травні 2015 року Бугіль оштрафував на 51 грн миколаївського пенсіонера Анатолія Ільченка через те, що той ходив на пікеті у Києві із плакатом з написом «Янукович козел», в якому суддя Бугіль побачив нецензурщину.
16 квітня 2016 року Бугіль звільнив під заставу дніпропетровського наркобарона Володимира Володарського («Вольдемара»), якого днем раніше затримали керівник Департаменту МВС по боротьбі з наркообігом Ілля Кива і співробітники спецпідрозділу «Сокіл». Вольдемар вніс заставу розміром 35 тис. $[6].
14 лютого 2019 року Бугіль головував колегією суддів, що ухвалила арешт на 300 тис. $ Романа Насірова, екс-голови Державної фіскальної служби, на його рахунку в Британії[7].
.jpg)
У червні 2020-го Бугіль був слідчим суддею, що розглядав рішення про запобіжний захід українському активісту Сергієві Стерненку[8]. Активістів та народних депутатів від партії «Голос», що планували взяти Стерненка на поруки, не пропускали на засідання суду[9]. Поліція застосувала газові балончики, у відповідь полетіли пусті пляшки. Через це біля будівлі Шевченківського суду сталися сутички між активістами та поліціянтами[10]. Також Бугіль відмовився відводити упередженого та необ‘єктивного прокурора Бозовуляка[11].
- Дружина Світлана Петрівна Бугіль, донька Анастасія, син Ярослав[12].
- Теща Чернякова Катерина Петрівна (мати дружини) — з 2010 року є секретарем Черняхівської сільської ради Яготинського району Київської області[13].
- ↑ Помощницу столичного судьи, причастную к гибели женщины в ДТП, амнистировали?. PRAVO.UA (ru-RU) . 25 листопада 2011. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
- ↑ Жінку на Прорізній убила помічник судді. Українська правда - Київ. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
- ↑ Хто судить Медведька та Поліщука за вбивство Бузини?. Українська правда. Архів оригіналу за 13 серпня 2015. Процитовано 13 червня 2020.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 13 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2016-08-06 у Wayback Machine.] - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 13 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2018-11-25 у Wayback Machine.] - ↑ а б Цензор.НЕТ. А. Лозовий. Суддя-тітушка (про суддю Бугаля). Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
- ↑ Суд наклав арешт на 300 тис. доларів, прихованих Насіровим. Центр Протидії Корупції (укр.). Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
- ↑ Стерненку повідомили про підозру у вбивстві. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
- ↑ Справи Майдану, люстрація, конфлікт інтересів: що відомо про суддю Бугіля, який обирає Стерненку запобіжний захід. Slidstvo.info (укр.). Процитовано 13 червня 2020.
- ↑ У Києві сталися сутички під судом, де обирають запобіжний захід Стерненку. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
- ↑ Стерненку відмовили у відводі прокурора. tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
- ↑ Декларації: Бугіль Володимир Вячеславович від НАЗК. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020. [Архівовано 2020-06-13 у Wayback Machine.]
- ↑ Бугіль Володимир Вячеславович. ЧЕСНО. Фільтруй суд! (укр.). Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
- Бугіль В.В. [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.]// Е-декларація, 15.7.2020