Будинок Басі Каган
Будинок житловий | |
---|---|
Будинок у березні 2011 року | |
50°37′24.5″ пн. ш. 26°14′57.6″ сх. д. / 50.623472° пн. ш. 26.249333° сх. д. | |
Країна | Україна |
Місто | Рівне |
Розташування | вулиця Симона Петлюри, 27 |
Тип | будівля і пам'ятка архітектури[d] |
Тип будівлі | особняк |
Стиль | модерн |
Архітектор | Валерій Свєнтоховський |
Початок будівництва | 1928 |
Побудовано | 1929 |
Статус | пам'ятка архітектури та містобудування (охоронний номер №190005) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Будинок Басі Каган — пам'ятка архітектури, зведена 1929 року за проектом архітектора Семена Сидорчука на замовлення Басі Фрейди Каган.[1] Зараз у будівлі розміщується Рівненська обласна бібліотека для дітей.
Головним зовнішнім архітектурним елементом є напівциліндричний еркер, розташований на куті будівлі. Фасад оформлений порталом головного входу, зміщеного до північного торця будинку. У стіні еркеру три вікна: одне прямокутне та два напівпараболічної форми.[2]
Замовницею проєкту була крамарка Бася Фрейда Каган. Жінка була заможною міщанкою, оскільки торгувала мануфактурою.[3]
Будівництво тривало з 19 квітня 1928 року по 1 грудня 1929 року.
У 1939 році будівлю у власниці відібрала радянська влада. У 1941 році в будівлі оселився директор Будинку Червоної армії. У воєнний час у будинку було німецьке казино.[4] З 1944 року там поселився спочатку суддя військового трибуналу, а потім прокурор.
У 1954 році в будинок переїхала бібліотека згідно з рішенням №808 виконкому Ровенської міської ради депутатів трудящих. До того в будівлі розміщувалась міська прокуратура, а в частині приміщення проживала сім'я Павла Кистерного.
У 1928 році на замовлення Басі Фрейди Каган архітектор Валерій Свєнтоховський виконав два варіанти проєкту одноповерхової міської вілли, яка до сьогодні є окрасою вулиці С. Петлюри (в міжвоєнний період — вулиця 13 Дивізії). В обох проєктних пропозиціях при створенні образу автор звертається до стилю модерн. В одному пропонує використання підкреслено сецесійної версії – близької за декоративним оздобленням до віденських прототипів. В другому – подає раціоналізоване строге вирішення, яке і було прийняте до реалізації.
Головний акцент об’єму будівлі — кутовий півкруглий еркер, розташований на діагональній осі і прорізаний вікном арочної форми. Відповідно до традиційної для модерну композиції, головний вхід в будинок зміщений до протилежної еркеру торцевої стіни.
В будинку запроєктовано п’ять житлових кімнат, кухня та передпокій, що відділяється від коридору аркою, яку підтримують дві колони.Будинок зберігся до нашого часу в автентичному стані. До сьогодні збереглись вікна, міжкімнатні двері, дверна і віконна фурнітура, система водопроводу і опалення, елементи оздоблення кімнати з еркером. [5], [6]
-
Еркер будівлі
-
Будівля спереду
-
Будівля ззаду
- ↑ Десять історичних будинків Рівного. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ Будівля бібліотеки — пам’ятка архітектури
- ↑ Таємниці й цікавинки будинку з еркером. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ Де у Рівному колись було німецьке казино?. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ Державний архів Рівненської області. Фонд 31, опис 1, справа 1134.
- ↑ Михайлишин О. Архітектура і містобудування Західної Волині 1921-1939 років. - Рівне, 2013. - С. 140.