Координати: 47°12′39″ пн. ш. 38°55′47″ сх. д. / 47.21083° пн. ш. 38.92972° сх. д. / 47.21083; 38.92972

Будинок Каменнова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок Каменнова

47°12′39″ пн. ш. 38°55′47″ сх. д. / 47.21083° пн. ш. 38.92972° сх. д. / 47.21083; 38.92972
Типпам'ятка
Статус спадщиниоб'єкт культурної спадщини Росіїd
Країна Росія
РозташуванняРостовська область, м. Таганрог, Італійський пров., 27
Архітектурний стилькласицизм
ЗасновникА.А. Монеті
Засновано1850
Відомі мешканціСофія Парнок, Валентин Парнах
Будинок Каменнова. Карта розташування: Росія
Будинок Каменнова
Будинок Каменнова (Росія)
Мапа

Будинок Каменнова — двоповерхова будівля середини XIX століття, розташована в центрі міста Таганрога за адресою Італійський провулок, 27. Об'єкт культурної спадщини регіонального значення (Рішення № 301 від 18.11.92 р.).

Історія

[ред. | ред. код]

Таганрозький будинок Каменнова спочатку будувався як прибутковий будинок. Побудований у 1850 році на кошти купця Монеті, в кінці 1880 року перейшов у володіння дворянина і поміщика Михайла Петровича Каменнова. В історії міста Таганрога ім'я Монеті зустрічається у зв'язку з супроводом дітей-сиріт грецьких емігрантів в Петербург і відображенні висадки десантного корпусу в ході Кримської війни, коли була відвернена пожежа в місті. У роки радянської влади будинок націоналізовано.

У цьому будинку жили поетеса і перекладачка Софія Яківна Парнок, поет, музикант, піонер радянського джазу, перекладач, танцюрист, хореограф Валентин Парнах, поетеса Єлизавета Тараховська[1].

У краєзнавчих колах будинок називають по останньому власнику — будинком Каменнова. Побудований у стилі типового південного класицизму. Однією стороною виходить на Олександрівську вулицю.

Вікна двоповерхової будівлі з підвальними приміщеннями обрамлені наличниками і замковими каменями. На другому поверсі над вікнами виконані сандрики. Другий поверх виділяється зубчиками по карнизу і фільончастим міжповерховим пояском. Має входи з боку Олександрівської вулиці, так і з боку двору.

Фасад будівлі був оштукатурений і має двобарвне забарвлення. Загальний фон мав жовте забарвлення, архітектурні деталі були пофарбовані в білий колір, що сприяло їх виділенню. Нині це житловий будинок, пофарбований у світло-зелений колір. Знаходиться в задовільному стані. Включений в список культурної спадщини регіонального значення (Рішення № 301 від 18.11.92 р.).

Література

[ред. | ред. код]
  • Энциклопедия Таганрога. — Ростов-н/Д: Ростиздат, 2003. — 512 с. — ISBN 5-7509-0662-0
  • Волошин В. Вдоль и поперёк Итальянского. — Таганрог: ИП Кравцов В.А., 2012. — С. 9. — ISBN 978-5-904585-27-3.
  • Гаврюшкин О. П. Мари Вальяно и другие. Таганрог. Изд. МИКМ. 2001.
  • Мислер Н. Парнах Валентин Яковлевич // Энциклопедия русского авангарда / Авторы-составители В. И. Ракитин, А. Д. Сарабьянов; Научный редактор А. Д. Сарабьянов. — М.: RA, Global Expert & Service Team, 2013. — Т. II: Л—Я. — С. 227. — ISBN 978-5-902801-11-5.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Баташев А. Советский джаз. — М.: Музыка, 1972. — 176 с.