Будинок Маюрова
Будинок Маюрова | |
---|---|
46°28′58″ пн. ш. 30°44′08″ сх. д. / 46.48278° пн. ш. 30.73556° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Одеса |
Архітектор | Даллаква Іван Йосипович |
Клієнт | Маюров Олексій Іванович |
Дата закінчення спорудження | 1840-ті |
Призначення | торговий центр і житловий будинок[d] |
Адреса | Грецька площа, 3/4 |
Будинок Маюрова у Вікісховищі |
Буди́нок Маю́рова, відомий також як Круглий дім — будівля в Одесі. Розташований в центрі Грецької площі, розділяючи її на дві частини — круглу (раніше там розташовувався водопій) і Грецький базар.
Будівля була збудована полковником О. І. Маюровим, який служив чиновником з особливих поручень при Новоросійському генерал-губернаторові. Дозвіл на розбудову видав князь Михайло Воронцов 4 січня 1841 року.[1] Будинок спорудили в 1840-их роках за проектом архітектора Івана Даллакви. У 1894 році будинок пережив реконструкцію, яку проводив архітектор І. Ф. Яценко.
У 1920-ті роки управляючим «круглим домом» був колишній каторжанин, творець і керівник Музею історії партії Сергій Мартиновський, на честь якого тоді й була названа вся площа. 1996-го року будинок зруйнували і відбудували із суттєвими змінами — всередині двору вбудована 7-поверхова споруда, збережений лише вигляд фасаду. Наразі біля новозбудованої споруди розташований торговельний центр «Афіна».
Під час протистоянь 2 травня 2014 року частина Грецької площі та вул. Грецької, прилеглої до дому Маюрова став центром масових заворушень. Велика група проросійських активістів опинилися заблокована у Будинку Маюрова, з даху якого особа із георгіївською стрічкою проводила прицільний вогонь із пістолета по проукраїнських активістах, які на той час зайняли всю Грецьку площу.[2]
- Про Греческую площадь и не только. odessit.livejournal.com (рос.).
- ↑ Ф. 59, оп.2, д. 746.
- ↑ С крыши торгового центра "Афина" из пистолета стреляют в людей (фото). trassae95.com (рос.). 2 травня 2014. Архів оригіналу за 3 травня 2014. Процитовано 6 травня 2014.
- Література
- Губарь О. Старые дома и другие памятные места Одессы. — Одесса, 2006.
- Сегал М. Одесса моей молодости // Одесский вестник. 1993. дек.