Будинок Рабинович
| Будинок Рабинович рос. Дом Рабинович) | |
|---|---|
 | |
| 47°12′43.675200099989″ пн. ш. 38°55′53.407200100007″ сх. д. / 47.21213° пн. ш. 38.93150° сх. д. | |
| Країна | Росія |
| Місто | Таганрог |
| Розташування | Вулиця Фрунзе, 24 |
| Тип | об'єкт культурної спадщини |
| Стиль | еклектика (архітектура) |
| Початок будівництва | 1870 |
| Побудовано | 1870 |
  Будинок Рабинович Будинок Рабинович (Росія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Будинок Рабинович (рос. Дом Рабинович) — старовинна будівля у Таганрозі, Росія, пам'ятник архітектури 1870-х років. Розташований між Будинком Апостолопуло і Будинком Дрос. Представник архітектурного стилю «неогрек». Є пам'яткою архітектури, входить в число об'єктів культурної спадщини Російської Федерації.
Одноповерховий будинок у центрі Таганрога. Побудований з червоної цегли. На фасад будинку виходило сім вікон[1]. Побудований у 1870-х роках грецьким купцем 2-ї гільдії Афанасієм Брусалі [2]. Брусалі торгував хлібом, мав велику сім'ю з трьох хлопчиків і шісти дівчаток [2]. Його син Євстафій, був схожий на грека. В кінці 80-х років він продав будинок Анастасії Спиридонівни Рабінович. За іншими даними, наприкінці 1880-х років будинок придбав Яків Соломонович Парнох[3].
Купивши цей будинок, Михайло Абрамович Рабинович зніс старі споруди у дворі і побудував нові [2]. Одну з них Рабинович віддав під бібліотеку, якою завідував брат Павла Филевського — Олексій Петрович [2].
У 1913 році між власниками Будинку Рабинович і будинком Дросси виникла суперечка за клаптика землі, який перебував між цими будинками. Суд між пані Дросси і пані Рабинович тривав вісім місяців [2]. Були запрошені свідки, архітектори, огляди відбувалися один за іншим. Проста справа перетворилася у великий том. Суд відбувся 9 березня 1914 року та відмовив пані Рабинович у клаптику землі. У 1925 році була проведена муніципалізація всіх будинків, що мали площі більше 100 квадратних метрів. Не став винятком і Будинок Рабинович.
В Будинку Рабинович з 1933 по 1982 рік проживав футболіст Зайцев, легенда Таганрозького футболу, заслужений тренер, з ім'ям якого пов'язані зоряні роки футбольної команди «Торпедо» [2][4]. Зайцев був головою заводської ради добровільного спортивного товариства «Трактор», тренером футбольної команди «Торпедо», членом президії обласної колегії суддів, головою міської федерації футболу, начальником команди «Торпедо» [5].
Під час окупації Таганрога німці влаштували в будинку Рабинович гуртожиток для вояків, задля опалювання якого взимку, використовували на дрова дерев'яний паркан і численні плодові дерева всередині двору [2]. Тут же стояла німецька зенітна батарея. У будинок ледь не потрапив радянський артилерійський снаряд, що розірвався перед вікнами [2].
Будинок Рабинович внесений у список пам'яток історії та культури. Поставлено на державну охорону рішення Малої Ради облради Ростовської області № 301 від 18 листопада 1992 року.
Фахівці відносять архітектуру Будинку Рабиновича до стилю «неогрек» (один із напрямів еклектики), виконаному в цегляному варіанті [6]. Фасад будинку оздоблений керамічною цеглою, декорований скульптурними і архітектурними вставками, виконаними з теракоти[6]. У круглій ніші вставлена теракотова «голова Афіни» в обрамленні вапнякових блоків, також викликає асоціації з творами скульпторів античної епохи [6]. Імовірно, що теракотові прикраси були виконані на замовлення домовласника в Греції, в архітектурі якої присутній стиль «неогрек».
У 2012 році Будинок Рабиновича зазнав варварської реконструкції: віконні палітурки в вікнах замінені на металопластикові, знесені внутрішні перегородки, на місці одного з семи фасадних вікон прорубаний вхід в будівлю з вулиці Фрунзе, над входом надбудована фасадна частина. Фасад будинку, що був одним з кращих в Таганрозі зразків «цегляного стилю», був пофарбований фарбою, що імітує колір обпаленої цегли. Після реконструкції в будинку Рабинович відкрився бар «Дядько Сем», орієнтований на бурхливий молодіжний відпочинок [7]. Нерідко вечірки в «Дяді Сема» завершувалися пізно вночі появою нарядів поліції [7].
У листопаді 2014 року розпочався черговий виток варварства: власники Будинку Рабиновича в ході «редизайну» фасаду будівлі почали розмальовку благородної цегляної кладки, застосувавши немислиму зелено-білу кольорову схему [8]. Крім цього, в віконних отворах фасаду були встановлені світильники «під старовину» [9]. Після появи в інтернеті ряду критичних публікацій власники будівлі відмовилися від ідеї розфарбувати фасад в біло-зелені кольори. 5 грудня 2014 року в будинку Рабинович відкрився ірландський паб мережі «Harat's Irish Pub»[10]. Таганрозький паб став сімдесят третім у мережі «Harat's». Паб веде активну концертну діяльність [11].. Практично кожен вечір на його майданчику виступають різні музичні групи [11].
У грудні 2014 року стало відомо, що адміністрація міста планує видати дозвіл на будівництво між Будинком Рабинович і Будинком Апостолопуло (Фрунзе 26) триповерхового офісного будинку, що виходить фасадом на червону лінію вулиці Фрунзе[12][13]. Відомий дизайнер Володимир Верготі охарактеризував майбутнє будівлю як «зразок дисонуючої забудови, безглуздо спотворює образ старого кварталу в самому серці міста» [13]. Наміри власників будівлі прилаштувати поруч ще й триповерховий будинок з офісними приміщеннями не отримали підтримки в учасників «публічних слухань», що відбулися 11 грудня 2014 року в кабінеті головного архітектора міста Ольги Щербакової [14]. Представник управління архітектури пояснила забудовнику, чому він не тільки не може відхилитися від запитуваних їм «параметрів будівництва», а й, оскільки це «зона 1Г», взагалі вести тут будь-яке будівництво [14]. Трохи пізніше з'ясувалося, що власник ділянки спочатку збирався будувати всередині кварталу житлову будівлю, але потім виникло бажання вибудувати триповерхову офісну будівлю з виходом фасаду на вулицю Фрунзе [15].
- В. И. Тимошенко. Энциклопедия Таганрога. — Ростов-на-Дону : РостИздат, 2003. — 526 с.
- ↑ Андреенко С. А. Рабинович дом // Таганрог. Энциклопедия. — Таганрог: Антон, 2008. — С. 595. — ISBN 978-5-88040-064-5.
- ↑ а б в г д е ж и Гаврюшкин О. П. Мари Вальяно и другие (Хроника обывательской жизни). — Таганрог: МИКМ, 2001. — 544 с.
- ↑ Гонтмахер М. А. Евреи на Донской земле [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.]. — Ростов н/Д: Ростиздат, 2007. — С. 60.
- ↑ Лаппа Р. Труден ты, хлеб тренерский… // Таганрогская правда. — 2013. — 14 июня. — С. 18.
- ↑ Гаврюшкин О. П. Зайцев Василий Алексеевич // Таганрог. Энциклопедия. — Таганрог: Антон, 2008. — С. 348. — ISBN 978-5-88040-064-5.
- ↑ а б в Григорян М. Е., Решетников В. К. Таганрог. История архитектуры и градостроительства конца XVII — начала XX века. — Ростов н/Д: Омега-Принт, 2013. — С. 269—271.
- ↑ а б Иванчук Г. «Дядя Сэм» против «Дяди Васи» // Новый город. — 2013. — 9 авг. — 3 с.
- ↑ Строганов А. Красное-зеленое [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.] // tagangraf.livejournal.com. — 2014. — 5 ноября.
- ↑ Верготи В. Крашу, крашу я наш дом [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.] // vergoti.livejournal.com. — 2014. — 8 ноября.
- ↑ Верготи В. Вот почему дверь красная [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.] // vergoti.livejournal.com. — 2014. — 10 дек.
- ↑ а б Гуляй-город. Афиша Таганрога: Июль’15. — Таганрог: Изд-во ТИЦ, 2015. — 66 с.
- ↑ Демидов А. В историческом центре Таганрога «назревает» очередной новодел [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.] // www.ruffnews.ru. — 2014. — 11 дек.
- ↑ а б Верготи В. Ни сено, ни солома [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.] // vergoti.livejournal.com. — 2014. — 10 дек.
- ↑ а б Демидов А. Трёхэтажки на Фрунзе, 24 не будет [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.] // www.ruffnews.ru. — 2014. — 12 дек.
- ↑ Всеглядова Д. А ну-ка уберите свой фасад! // Таганрогская правда. — 2015. — 21 янв. — С. 6.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |