Будинок Щербини
Будинок Щербини — Палац одружень | |
---|---|
49°26′29″ пн. ш. 32°04′12″ сх. д. / 49.44139° пн. ш. 32.07000° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Черкаси |
Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини України і пам'ятка архітектури місцевого значення України |
Інженер | Щербина |
Дата закінчення спорудження | 1892 року |
Адреса | вул. Небесної Сотні, б.3 |
Будинок Щербини — Палац одружень у Вікісховищі |
Будинок Щерби́ни — будинок у Черкасах, збудований 1892 року черкаським інженером, грабарем-підрядником Щербиною як власна садиба.
З 1907 до 1912 років будинок був зданий в оренду повітовому земському управлінню. Він став одним із найпримітніших у дореволюційному містечку. З 1919 року будинок використовувався різними установами, тут розміщувались офіційні міські організації, партійні та радянські органи. У 1930-их роках в особняку влаштовано Будинок піонерів. Під час німецької окупації у будинку Щербини були розміщені жандармерія та поліція. Після Другої Світової війни у будинку розміщувалися партійні та комсомольські органи, пізніше знову Палац піонерів. З 1970 року у будинку діє міський Палац одружень.
У цегляному двоповерховому особняку раніше був також зимовий сад з фонтаном. Він входив до комплексу садиби зі стайнями та флігелями. Внутрішнє планування будинку було частково змінене. Зовнішні перебудови торкнулися головного (у ньому влаштовані широкі двері) і тильного (до нього прибудована напівкругла об'ємна добудова) фасадів.
У 2010 році почалась реставрація та ремонтні роботи з оновлення будинку. У сквері за будинком у листопаді того ж року було відкрито пам'ятник Василю Симоненку. 2011 року було завершено реставрацію Палацу одружень, для ефектної прикраси додано вечірнє освітлення.
-
Фото 1910 року
-
Фото 1910 року
-
До реставрації
-
У момент реставрації
-
Роботи велись і вночі
-
У травні 2013
- Сайт ЧОІПОПП-Історичні та архітектурні пам'ятки [Архівовано 31 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Прес-Центр — Застигла симфонія Черкас [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Будинок Щербини на Via est Vita [Архівовано 28 травня 2010 у Wayback Machine.]