Будинок взаємного страхування (Париж)
Будинок взаємного страхування | |
![]() | |
Названо на честь |
Fédération Nationale de la Mutualité Françaised ![]() |
---|---|
Країна |
![]() ![]() |
Адміністративна одиниця |
V округ Парижа[1] ![]() |
Розташовано на вулиці |
rue Saint-Victord і square de la Mutualitéd ![]() |
Архітектурний стиль |
Ар Деко[d] ![]() |
Статус спадщини |
пам'ятка історії зареєстрованаd[1] ![]() |
Офіційний сайт ![]() | |
![]() ![]() |
48°50′56″ пн. ш. 2°21′02″ сх. д. / 48.84875° пн. ш. 2.3505555555556° сх. д.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/25/La_Mutualite_P1200297.jpg/220px-La_Mutualite_P1200297.jpg)
Будинок взаємного страхування (фр. Maison de la Mutualité (часто скорочено до la Mutualité) — конференц-центр на вулиці Сен-Віктор, 24, 5-й округ Парижа, Франція. Найближча станція метро Maubert-Mutualité.
Це штаб-квартира федерації некомерційних взаємних страховиків регіону Іль-де-Франс, яка здає свої зали та кімнати стороннім користувачам. Конференц-центр має прибудований ресторан.
La Mutualité проводить різноманітні заходи, від щорічних зборів акціонерів малих компаній до важливих зустрічей національних політичних партій. Тож з цієї причини нерідко з'являється в новинах.
Театр Maison de la Mutualité використовувався як місце для запису класичної музики, зокрема для багатьох записів оркестру Паризької консерваторії після Другої світової війни, але також і в останні роки, наприклад, Deutsche Grammophon для Quatuor pour Месіана la fin du temps і Philips для Cavalleria rusticana диригував Семен Бичков.[2]
Тут співали французькі автори-виконавці анархісти Лео Ферре (див. концертний альбом Léo Ferré Mai 68) і Рено. Конголезька група Zaïko Langa Langa була хедлайнером багатьох концертів у залі між 1989 і 1991 роками.
У 1950 році під час конференції в Будинку взаємного страхування було засновано Міжнародну асоціацію взаємного стархування.[3]
- ↑ а б в base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- ↑ Respectively 445 128-2, April 1978 and 432 105-2, June 1990.
- ↑ Simon, Michel (2000). "D'hier à aujourd'hui", AIM 1950—2000. Liber Memorialis. Bruxelles: AIM