Будинок електростанції (Севастополь)
Будинок електростанції в Севастополі | ||||
---|---|---|---|---|
Будинок електростанції в Севастополі, у 2012 році | ||||
44°30′17″ пн. ш. 33°35′57″ сх. д. / 44.504585° пн. ш. 33.59905° сх. д. | ||||
Тип | пам'ятка і будівля | |||
Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Севастополь, вул. А. Калича, 3 | |||
Тип будівлі | електростанція | |||
Архітектор | Гущин Гліб Петрович | |||
Матеріал | цегла | |||
Засновано | 1911 | |||
Будівництво | 1910 — 1911 | |||
Будинок електростанції у Вікісховищі |
Будинок електростанціїу Севастополі — пам'ятка промислової архітектури місцевого значення початку XX століття, знаходиться за адресою А. Калича, 3. Зараз це Лівадійський органний зал[1]. Будувалася з 1910 по 1911 рік.
Одночасно з будівництвом Лівадійського палацу у (1910–1911 роках) велась робота з будівництвом електростанції, яка у підсумку надавала постачання електроенергією на територію всієї тодішньої Лівадії. Проектування розроблював придворний архітектор Гліб Гущин. Після окупації території Криму Радянським Союзом, доля електростанції відбувалась по-різному. У 1927 році обладнання електростанції було демонтовано, приміщення перетворилось на загальну їдальню та будинок будинок культури відпочинку. У 1945 році під час Ялтинської конференції часткові функції електростанції відновлені. У 1945–1947 роках тут розташовувався табір для військовополонених, будівля була передана під майстерні, склади, їдальні тощо. До кінця 1980-тих років будівля знаходилась у занедбаному стані[2].
У Вікіпедії є проєкт «Севастополь» |
У 1998 році через гарну акустичну систему після проведення реконструкції та ремонтних робіт будівля електростанції використовується як Лівадійський органний зал. Під час реконструкції у 1998 році[1] було зроблену велику за обсягом роботу з відновлення зруйнованих частин будівлі, а також були додані нові декоративні елементи, які змінили зовнішній вигляд самої будівлі. Спеціально для розміщення органу було прибудовано додаткове приміщення. Заново створений інтер'єр включив в себе ліплення, яке складається з десятка тисяч елементів та сотні квадратних метрів кольорових вітражів. У результаті проведених робіт будівля перетворилася на архітектурний ансамбль[1].
- ↑ а б в Царственная Ливадия. Визит Крым. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
- ↑ Достояние республики. Слава Севастополя. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
- Царственная Ливадия. Визит Крым. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
- Ливадийский органный зал. Адонис экскурсии по Крыму. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
- Малый Ливадийский дворец — для последнего императора. Крымский блог. 3 вересня 2011. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
- Достояние республики. Слава Севастополя. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |