Будинок суду Копенгагена
Будинок суду Копенгагена | |
Дата створення / заснування | 1815 |
---|---|
Країна | Данія |
Адміністративна одиниця | Копенгаген |
Розташовано на вулиці | Nytorvd |
Архітектор | Christian Frederik Hansend |
Орендар | District Court of Copenhagend |
Статус спадщини | пам'ятка історичної спадщини Даніїd |
Адреса | Nytorv 25, 1450 København K |
Поштовий індекс | 1450 |
Будинок суду Копенгагена у Вікісховищі |
55°40′38″ пн. ш. 12°34′22″ сх. д. / 55.67718° пн. ш. 12.57274° сх. д.
Будинок суду Копенгагена (дан. Københavns Domhus) — це історична будівля на вулиці Нюторв у Копенгагені, Данія. Спочатку збудована як комбінована будівля мерії та суду, зараз він служить місцем розташування окружного суду Копенгагена. Урочисто відкритий у 1815 році, він був побудований за проєктом Крістіана Фредеріка Гансена в неокласичному стилі.
Сучасний суд правосуддя, Хоф-ог Стадсреттен (Hof-og Stadsretten), був запроваджений у Данії, спеціально для Копенгагена, Йоганном Фрідріхом Струензе у 1771 році. Розташовані у Віборзі та Копенгагені, два вищі суди були запроваджені як апеляційні суди у 1805 році. Саме для цієї нової правової системи було потрібно нове приміщення суду.[1]
Під час Великої пожежі 1795 року мерія Копенгагена, розташована між Нюторвом і Гаммельторвом, була однією з багатьох будівель, втрачених у полум'ї.[2] Це була друга поспіль міська ратуша в цьому місці, яку спіткала така доля; перша будівля, побудована в 1679 році на цьому ж місці, була втрачена під час пожежі 1728 року.[3]
Після пожежі було вирішено побудувати комбіновану будівлю ратуші та суду в Ниторві, яке раніше займав Королівський сирітський притулок, збудований у 1728 році.[4] Проєкт також передбачав будівництво в'язниці.[5] Проєкт також передбачав будівництво в'язниці. Замовником проєкту був Крістіан Фредерік Гансен, провідний данський архітектор того часу. Будівництво розпочалося у 1803 році й завершилося у 1816 році. Реалізація проєкту затягнулася через брак будівельних матеріалів, а також через бомбардування міста британцями у 1807 році під час битви за Копенгаген. Для будівництва були використані матеріали від знесення палацу Гіршгольм.[6]
Будівля слугувала своєму подвійному призначенню майже 100 років, доки у 1905 році не було відкрито нинішню мерію Копенгагена. Після цього будівля використовувалася виключно для розміщення Окружного суду Копенгагена.
На фасаді домінують шість великих іонічних колон, фланкованих муруванням з мінімальною кількістю вікон. Позаду колон сходи ведуть до вестибюлю з ще чотирма іонічними колонами. Звідси складна мережа коридорів і сходів з'єднується з рештою будівлі. Хоча будівлю суду кілька разів ремонтували, загальне планування приміщень з колонами, рельєфами та ліпниною збереглося.
З обох боків будівля фланкується великою аркою. Зліва арка забезпечує пішохідний перехід над вулицею, з'єднуючи будівлю суду з в'язницею на іншому боці. Будівля в'язниці має суворий вираз з маленькими вікнами
І на фасадах будівлі суду, і на в'язниці є написи. Напис над входом у будівлю суду «Med lov skal man land bygge» («За допомогою закону буде побудована земля [тобто нація]») є цитатою з преамбули Codex Holmiensis, а напис на в'язниці говорить «For almeen sikkerheden» («За громадську безпеку»).[7]
- ↑ Hof- og Stadsretten (Danish) . Gyldendal. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 27 листопада 2009.
- ↑ Råd- og Domhuset (Danish) . Gyldendal. Архів оригіналу за 27 травня 2009. Процитовано 27 листопада 2009.
- ↑ Københavns rådhus 1479-1728, facaden mod Nytorv (Danish) . Dansk Center for Byhistorie. Архів оригіналу за 14 квітня 2005. Процитовано 27 листопада 2009.
- ↑ Magtens korridorer - Københavns rådhuse i 500 år (Danish) . Københavns Stadsarkiv. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 14 січня 2010.
- ↑ Københavns Rådhus (Danish) . Gyldendal. Архів оригіналу за 21 травня 2009. Процитовано 27 листопада 2009.
- ↑ Københavns rådhus fra 1815 (Danish) . Dansk Center for Byhistorie. Архів оригіналу за 14 березня 2007. Процитовано 15 січня 2010.
- ↑ Råd- og Domhuset, København (1816) (Danish) . Danish Architecture Centre. Архів оригіналу за 15 липня 2010. Процитовано 27 листопада 2009.