Будівля Азовсько-Донського банку (Сімферополь)
| Будівля Азовсько-Донського банку | |
|---|---|
.jpg)
| |
| 44°57′09″ пн. ш. 34°05′57″ сх. д. / 44.95250000002777568° пн. ш. 34.09916666669444396° сх. д.Координати: 44°57′09″ пн. ш. 34°05′57″ сх. д. / 44.95250000002777568° пн. ш. 34.09916666669444396° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Сімферополь Автономна Республіка Крим |
| Тип | будівля і пам'ятка |
  Будівля Азовсько-Донського банку Будівля Азовсько-Донського банку (Україна)  Будівля Азовсько-Донського банку Будівля Азовсько-Донського банку (Росія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Будівля Азовсько-Донського банку — двоповерхова будівля, що знаходиться в Сімферополі на розі вулиць Олександра Невського та Сєрова. Будівля збудована 1896 року. З 2014 року будинок займає окупаційне Міністерство фінансів Республіки Крим. Пам'ятник архітектури та містобудування.
1852 року губернський секретар Гаврило Шидянський продав свою ділянку в центрі Сімферополя з одноповерховим будинком і двором купцю 3-ї гільдії Самойлу Вульфовичу Розенштейну. Будинок знаходився поряд з будівлями купця К. Папандупуло, міщанина Д. Маркевича та таємного радника Фабра. Розенштейн розмістив у будинку мінальну лавку, проте через пожежу власник вирішив збудувати на його місці банківську будівлю. У новому приміщенні 1896 року розмістилося відділення Азовсько-Донського комерційного банку. Двоповерхова будівля мала 15 кімнат, включаючи кабінет керуючого та захищену грошову комору. Першим керуючим банку був син Самойла Вульфовича — Мойсей Самойлович Розенштейн, спадковий почесний громадянин міста, який отримав будинок у спадок 1884 року[1][2].
1905 року власники банку вирішили розширити його, відкривши в будівлі операційну залу. Проєкт перебудови розробляли К. Кіблер та Л. Штейнгауер. До травня 1907 року площа другого поверху була збільшена на 85 квадратних сажнів[1].
Під час Громадянської війни в Росії 1918 року Сімферопольський міський військово-революційний комітет ухвалив рішення про націоналізацію будівлі Азовсько-Донського банку. На момент націоналізації управляючим банком був спадковий почесний громадянин У. Коген. 1924 року більшовики відкрили в будівлі народно-промисловий банк[1].
У роки німецької окупації, в 1941—1942 роках у будівлі Азово-Донського комерційного банку знаходилася німецька орткомендатура № 853, головний військово-адміністративний орган окупаційної влади у місті[3].
Після закінчення Німецько-радянської війни будинок використовувався кримським фінансовим відділом. Під час святкування 200-річчя Сімферополя у 1983 році фасади та інтер'єр будівлі було реконструйовано. Наступного року будинок був визнаний пам'яткою архітектури місцевого значення[1].
Після проголошення незалежності України у 1991 році у будівлі розміщувалося Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим.
Наказом Міністерства культури і туризму України від 2010 року будівля була включена до реєстру пам'яток місцевого значення як пам'ятка архітектури та містобудування[4]. Після анексії Криму Росією, постановою Ради міністрів Республіки Крим від 20 грудня 2016 року, будинок був визнаний об'єктом культурної спадщини Росії регіонального значення як пам'ятник містобудування та архітектури[5].
-
2019 рік -
2016 рік -
2012 рік
.jpg)
.jpg)
- ↑ а б в г История финансовой системы Крыма. — Симферополь, 2017. — С. 25—27. Архівовано з джерела 31 серпня 2021
- ↑ Новиков Александр (22 січня 2021). Старинные здания Симферополя. Южная столица Крым (рос.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 22 червня 2021.
- ↑ Брошеван В. М. Симферополь: белые и темные страницы истории. — Симферополь, 2009.
- ↑ Реєстр пам'яток місцевого значення. mincult.kmu.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 17 квітня 2021.
- ↑ Здание отделения Азово-Донского коммерческого банка. kartarf.ru (рос.). Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.
- Профіль на сайті archiportal-crimea.ru Архівовано червень 24, 2021 на сайті Wayback Machine.