Бузок Вольфа
| Бузок Вольфа | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Syringa wolfii L. | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Бузок Вольфа (лат. Syringa villosa subsp. wolfii. Syringa villosa subsp. wolfii) — підвид рослин виду бузок волохатий (Syringa villosa) роду бузок (Syringa) родини маслинові (Oleaceae), поширений у Росії (Приморський край), Кореї і Китаї (провінції Хейлунцзян, Цзілінь і Ляонін).
Названо на честь ботаніка Егберта Людвиговича Вольфа.
Кущ рослини виростає заввишки до 6 метрів. Крона широка та густа. Гілки прямі, розлогі та вкриті сіркою корою.
Пагони спочатку світло-зелені. Згодом вони набувають інтенсивного буро-зеленого забарвлення. Пагони голі, рідше слабо опушені, з поодинокими продовгуватими чечевичками.
Листя 8-16 сантиметрів в довжину, овальної або овально-еліптичної форми, з клиноподібною основою. Листок рослини на початку поступово звужений, загострений, зверху голий, глянцево-блискучий, інтенсивно зелений, знизу сизуватий, опушений повздовж жилок, що сильно виступають. Черешки короткі, пурпурно-зелені.
Суцвіття 20—30 см довжини і до 15 см ширини, прямостоячі, вузько-пірамідальні, сформовані з 1-3 пар верхних кінцевих бруньок на пагонах поточного року і утворюють складні, прямостоячі, пірамідально-розлогі суцвіття.
Квіти рожево-фіолетові, запашні. Вінчик 1,2—1,5 сантиметра у довжину та 0,4 сантиметра діаметром, зі злегка розширеною зверху трубкою.
Тичинки і пиляки дуже світлі, блідо-жовті, розміщені у довгій трубці. Квітне у червні, на 2 тижні пізніше бузку звичайного, інтенсивно, впродовж 15—25 днів, плодоносить у вересні-жовтні.
Знайдена У. Л. Комаровим на Далекому Сході у 1897 році. В культурі з 1907 року.
Хромосомне число 2n = 46.
Природна зона поширення знаходиться в китайських провінціях поширений у Росії (Приморський край), Кореї і Китаї (провінції Хейлунцзян, Цзілінь і Ляонін)[1],[2]. Бузок Вольфа росте в змішаних лісах, заростях і вздовж річок на помірно сухих, слабокислих до слаболужних, піщаних або суглинистих ґрунтах на сонячних місцях. Вид теплолюбивий, не стійкий до посухи[3][2]. Морозостійкий до мінус 30 °C.
Бузок Вольфа іноді використовується як декоративна рослина через його запашні квіти та естетичний зовнішній вигляд[4].
- Syringa formosissima Nakai
- Syringa formosissima var. hirsuta (C.K.Schneid.) Nakai
- Syringa hirsuta (C.K.Schneid.) Nakai
- Syringa hirsuta var. formosissima (Nakai) Nakai
- Syringa reflexa subsp. wolfii (C.K.Schneid.) S.Z.Qu & X.L.Chen
- Syringa robusta Nakai — Бузок великий
- Syringa robusta f. glabra Nakai
- Syringa robusta f. rupestris A.I.Baranov & Skvortsov
- Syringa villosa var. hirsuta C.K.Schneid.
- Syringa wolfii C.K.Schneid.basionym
- Syringa wolfii var. hirsuta (C.K.Schneid.) Hatus.
- Syringa wolfii var. hirsuta (C.K.Schneid.) Rehder
- ↑ Mei-chen Chang, Lien-ching Chiu, Zhi Wei, Peter S. Green: Syringa wolfii, in der Flora of China, Band 15, S. 28
- ↑ а б Syringa wolfii. In: Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture, abgerufen am 3. Juli 2012
- ↑ Genaust: Etymologisches Wörterbuch der botanischen Pflanzennamen, S. 625
- ↑ Roloff et al.: Flora der Gehölze, S. 645
- Васильев В. Н. Syringa robusta — Сирень крупная // Флора СССР: в 30 т. / начато при рук. и под гл. ред. В. Л. Комарова. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1952. — Т. 18 / ред. тома Б. К. Шишкин, Е. Г. Бобров. — С. 505—506. — 802 с. — 3000 экз.
- Недолужко В. А. Syringa wolfii — Сирень Вольфа // Сосудистые растения советского Дальнего Востока: Плауновидные, Хвощевидные, Папоротниковидные, Голосеменные, Покрытосеменные (Цветковые): в 8 т. / отв. ред. С. С. Харкевич. — СПб.: Наука, 1991. — Т. 5 / ред. тома В. Ю. Баркалов. — С. 251—252. — 390 с. — 2000 экз. — ISBN 5-02-026590-X. — ISBN 5-02-026706-6 (т. 5).
- Chang M., Chiu L., Wei Z., Green P. S. Syringa wolfii // Flora of China: [англ.] = 中国植物志 : in 25 vol. / ed. by Z. Wu, P. H. Raven, D. Hong[d]. — Beijing: Science Press ; St. Louis: Missouri Botanical Garden Press, 1996. — Vol. 15 : Myrsinaceae through Loganiaceae. — P. 281—282. — 387 p. — ISBN 978-0-915279-34-0. — ISBN 978-0-915279-37-1 (vol. 15).
