Буковинська тема
Букови́нська те́ма — тема в шаховій композиції кооперативного жанру. Суть теми — поле, або поля біля чорного короля контролюються однією білою фігурою, в процесі гри чорні знищують цю білу фігуру, а потім поле, яке вона контролювала — блокують.
Тему запропонував український проблеміст, майстер спорту, доктор фізико-математичних наук, професор Чернівецького університету ім. Юрія Федьковича[1] — Нагнибіда Микола Іванович (12.06.1939—19.03.2005).
В 1978 М. Нагнибіда звернув увагу на задачу В. Руденко і В. Чепіжного (Б: Kc3, Db2, Ld1, Pc6 (4); Ч: Ka4, La1, PPa5, b3, c4 (5); h#2*; 1. … Kd4 2. c3 D:b3#; 1.L:b2+ K:c4 2.La3 L:b3#), яка була опублікована ще в 1960 році. В цій задачі Буковинський проблеміст побачив нюанс виражений лише в одному рішенні, на який, як вказує Микола Нагнибіда у своїх книгах, автори задачі не звернули уваги, явно виразили стихійно. Після цілеспрямованої праці йому вдалося втілити цю ідею у двох повноцінних рішеннях. Вперше на сторінках обласної газети «Радянська Буковина» від 23.08.1987 року Микола Нагнибіда дає опис цієї ідеї, а також пропонує назвати її — буковинська тема (згідно з географічним проживанням автора запропонованої ідеї). Потім були публікації з описом цієї теми — в журналі «Шахова композиція» № 3 (7) за 1993 рік у статті «Буковинська тема в задачах на кооперативний мат», а також у журналі «Springaren» № 66, 1996 року в статті «Bukovinsk — Temat i H #» і в щорічнику «Шахова композиція України 1996 рік» — «Буковинська тема в мініатюрах на кооперативний мат».
Існує пряма форма і зворотна форма.
Визначення прямої форми є на початку статті. Це є базове формулювання теми.
Через неочевидність розв'язання задач на цю ідею вона належить до групи парадоксальних тем. У багатоходовій задачі тема може бути виражена і в одному рішенні.
a) 1. L:g4 Th4 2. Lf5 d4#[2]
b) 1. L:d3 Td1 2. Le4 Ld6#
На цій діаграмі зображена перша задача на Буковинську тему.
Після аналізу позиції стає зрозуміло — жертви білих пішаків неминучі — необхідно включати на вільні поля біля чорного короля білу туру.
В кожному рішенні чорний слон забирає білого пішака, а поле, яке контролювалося цим пішаком, на другому ході цей чорний слон блокує.
Тема виражена на тлі включення.
Якщо в прямій формі чорні діють за принципом: забрав — заблокував, то у зворотній формі навпаки: спочатку заблокував — потім забрав. Це означає, що спочатку чорні блокують поле чи поля, які контролюються білою фігурою, а потім цю білу фігуру забирають. Ця форма є більш парадоксальною, адже, на перший погляд, для чого блокувати поле біля чорного короля, якщо воно контролюється білою фігурою.
a) 1. Tf5 Sf2 2. L:g4 S:g4#
b) 1. Te6 Shf4 2. S:d5 S:d5#
Тут використовується механізм вивільнення чорних фігур, які на другому ході надають поля для білих матуючих фігур шляхом своєї жертви.
Вперше синтез обох форм теми було виражено автором ідеї в задачі, де проста форма проходила в першому рішенні, а в другому — зворотна. На перший погляд, задача має неоднорідні рішення, але це є один із способів вираження обох форм в одному творі.
Більш вдалий спосіб синтезу форм є в задачі, де проста форма і зворотна проходять у кожному рішенні.
2 Sol
I 1. Lb2 Kf4 2. L:f6 Tg6 3. Lb2 Ta6#
II 1. Sb4 Kh4 2. S:d5 Tg5 3. Sb4 Ta5#
У цьому творі реалізовано синтез зворотної і простої (прямої) форм Буковинської теми в кожній фазі. На першому ході чорні блокують тематичне поле біля короля, а потім знищують білу фігуру, яка це поле контролювала — зворотна форма теми, а якщо брати до уваги 2 і 3 ходи рішення, то чорні спочатку знищують білу фігуру, а потім блокують поле, яке контролювалося цією фігурою блокують — проста форма теми.
Синтез форм Буковинської теми доповнений поверненням чорних фігур і включенням, яке проходить двічі — включається біла тура перший раз білою фігурою, а другий раз чорною.
Автор ідеї виразив тему у чотирьох рішеннях, на той час у тасковій формі.
b) h5 → a1, c)=b a8 → d2, d)=c a1→ b4
a) 1. L:g4 Th1 2. Lf5 Te1#
b) 1. bc1S Ta2 2. Sd3 Te2#
c) 1. S:c3 Ta8 2. Td4 Te8#
d) 1. bc4 T:b6 2. d5 Te6#
Тема виражена в тасковой формі. Тут ключові поля, прикриті по одному разу: «d3», «d4», «d5» і «f5». Для таскового вираження теми в чотирьох фазах довелося вдатися до такого типу створення близнюків (продовжені близнюки).
До речі, можна створити ще один близнюк:
е) h5→b4
Для розширення змісту задачі з Буковинською темою додатково можна ще поєднати і тему Зілахі. Цей синтез є максимально органічний для вираження, оскільки спільна складова теми Зілахі і Буковинської теми є жертви білих фігур.
Р. Залокоцький
Книга «Буковинско-прикарпатская тема»
2011
a) 1. S:e6 Lb4 2. Td8 Sf6#
b) 1. S:d2 Sf2 2. Tc3 Sd4#
c) 1. L:g4 Sg5 2. Th2 Le1#
Авторам задачі вдалося поєднати в трьох близнюках Буковинську тему, тему Зілахі в циклічній формі і включення чорних фігур. Тут тематичні поля «d8», «c3» і «h2» в кожному близнюку знаходяться під контролем відповідно — то одним з білих коней, то другим, то білим слоном. Після взяття білої фігури з блокуванням чорними поля, на якому стояла ця біла фігура, чорні включають свою лінійну фігуру і на другому ході ще блокується тематичне поле.
У наступній задачі поєднано дві споріднені теми — Буковинську і Буковинсько-прикарпатську.
А. Мітюшин
Книга «Буковинско-прикарпатская тема»
2011
1. dc2 h4 2. cb1L! h5 3. K:a2 h6
4. Ka1 h7 5. a2 h8D#
В цій задачі тематичні поля «а2» і «b1». Тематичне поле «b1» контролюється білим ферзем, а тематичне поле «а2» контролюється білими слоном і ферзем.
На першому ході чорні забирають білого ферзя, а на другому ході блокують поле, яке цей ферзь контролював — в результаті виражена Буковинська тема.
Тепер якщо брати до уваги взяття чорними дві білі фігури: на першому ході ферзя на другому слона, які контролюють тематичне поле «а2», і яке згодом блокується чорним пішаком — в результаті отримуємо вираження Буковинсько-прикарпатської теми.
В цій задачі додатково виражено тему ексцельсіор.
- ↑ Чернівецький університет, кафедра мат.аналізу. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 30 травня 2022.
- ↑ Позначення: К — король, D — ферзь, T — тура, L — слон, S — кінь
Це є один із варіантів міжнародного позначення фігур. Використовується для запису розставленої на шахівниці позиції, ходів розв'язку, ілюзорної чи хибної гри шахової задачі, а також запису ходів шахової партії.
- Нагнибіда М. І. Буковинська тема. — Чернівці : Рута, 1999. — 171 с. (укр.)
- Словарь терминов шахматной композиции / Авт.-сост. Басистый М. Б. — К. : Книга, 2004. — С. 418. — ISBN 966-96424-0-1. (рос.)
- Нагнибіда М. І. Парадокси в шахових задачах. — К. : Здоров'я, 1991. — 168 с. (укр.)
- Залокоцкий Р. Ф., Митюшин А. А. Буковинско-прикарпатская тема. — Самбор : Швидкодрук, 2011. — С. 9—101.(рос.)
- Залокоцький Р. Ф., Угнівенко О. М. Фортуна. — Самбір — Волноваха — Дрогобич : Швидкодрук, 2012. — С. 451.(укр.)