Перейти до вмісту

Буксир проєкту 498

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Інженер Марченко» (IMO 8929927) у Золотому Розі, 24 жовтня 2014 року
Проєкт
Назва: проєкт 498, тип «Сатурн»
Будівники:
Наступник: Буксири проєкту 04983[ru]
Підкласи: 498А, 498К, 498С, 498М
Будівництво: 1962 рік — т.ч.
У експлуатації: 1962 рік — т.ч.
Побудовано:
Активні: на 2017 рік в експлуатації приблизно 150 шт
Основні характеристики
Тип: Буксирне судно
Водотоннажність:
  • 257 т (порожня)
  • 319 т (за середньої осадки)
Довжина: 29,8 м (найбільша)
Ширина: 8,3 м
Висота: 13,9 м (габаритна)
Осадка: 3,2 м (середня)
Льодовий клас: УЛ[3]
Потужність:
  • 2 × 600 к.с. (442 кВт)
  • 1 × 40 к.с.
Двигуни: 2 × дизель 6ДР30/50-4-2 или 6ДР30/50-4-3, 1 × ДГ 4Ч10,5/13-2
Рушій: 2 ГРК ВР498 (діаметр 1,8 м, пневмогідропривод механізації лопатей)
Швидкість: 12 вуз.
Автономність: 6 діб[4]
Екіпаж: 3 особи
Навігаційне та
радіолокаційне обладнання:
НРЛС «Донець-2»
Засоби електронної
боротьби:
  • УКХ радіостанції Р-609МЛ
  • «Корабель-3»

Буксири проєкту 498, тип «Сатурн» — серія радянських та російських портових рейдових буксирів-кантувальників з двома гвинтами регульованого кроку в поворотних роздільно керованих направляючих насадках. До складу ВМФ СРСР надходили під шифром «Протей». Також були відомі під назвами «б/к 1200» і «бичок».

Вони використовувалися, як рейдові буксири різними службами цивільних портів й службами забезпечення військово-морських баз. Окрім внутрішнього використання, буксири були поставлені на Кубу, до Іраку, НДР і ФРН.[5]

Район плавання: портові води з виходом на відкритий рейд. Клас Регістру: КМ*УЛ Ш (буксир).

Проєкт

[ред. | ред. код]

Історія

[ред. | ред. код]

Проєкт розроблений у ЦКБ-370 (у 1969 р. увійшло до складу КБ «Балтсудопроєкт»), головні конструктори Є.С. Васильєв, Г.Ф. Андрєєв. Перший буксир проєкту, названий «Сатурн», зійшов зі стапелів Петрозаводу в кінці 1962 року. Судно стало принципово новим типом в радянському буксиробудівництві, гвинти регульованого кроку дозволили використовувати повну потужність енергетичної установки на всіх режимах роботи, а поворотні насадки в поєднанні з роздільним керуванням гвинтами забезпечили високу маневреність[6]. Посилений льодовий клас і висока потужність дозволяли ефективно експлуатувати буксир у всіх портах СРСР. Протягом виробництва проєкт зазнав ряд модернізацій. З 1972 року було налагоджене виробництво на суднобудівному заводі в місті Гороховець. Від 1975 року основне виробництво буксирів проєкту 498 було передане на Гороховецький суднобудівний завод, а Петрозавод припинив їх виробництво.

До 1983 року проєкт був суттєво перепрацьований, і буксири під індексом 04983 виготовлялися на Гороховецькому ССЗ, Прибалтійському ССЗ «Янтар» і КМОЛЗ у Кронштадті.[5]

В даний час, буксири проєкту 498 поступово виводяться з експлуатації, витісняючись сучасними моделями.

Технічні особливості

[ред. | ред. код]

Судна проєктів 498 (А, С, М) - це сталеві, однопалубні двогвинтові дизельні буксири з гвинтами регульованого кроку в поворотних окремо керованих насадках, машинним відділенням в середній частині і зміщеною в ніс двох'ярусною надбудовою з ходовим містком. Завдяки криголамному носу і протильодовому посиленню обшивки і захисту гвинтів буксири здатні працювати в льодових умовах.[4]

Основне призначення: роботи по введенню, виводу, перестановці і швартуванню великотоннажних морських суден всіх типів в портах і на рейдах, в тому числі і в льодових умовах. Обладнаний системами пожежогасіння і може брати участь в гасінні пожеж.

Основні тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Основні тактико-технічні характеристики рейдових буксирів проєкту 498С і 498М[5].

  • Водотоннажність: 306 тонн
  • Вантажопідйомність: 46,1 тонни
  • Валова місткість: 186,94 тонни
  • Довжина габаритна: 29,3 метра
  • Довжина конструктивна: 28,2 метра
  • Ширина габаритна: 8,3 метра
  • Ширина конструктивна: 8,2 метра
  • Висота борту: 4,34 метра
  • Висота надводного борту: 1,28 метра
  • Осадка: 3,09 метра
  • Швидкість повного ходу: 11,4 вузла
  • Головні двигуни: 6 ДР-30 / 50-4-2 × 2 × 600 к.с.
  • Гвинто-рульовий комплекс: ВР-498

Оцінка проєкту

[ред. | ред. код]

З 1980-х проєкт 498 і його подальша модернізація проєкт 04983 стали основним типом портових буксирів-кантувальників СРСР / Росії, поставлялися на експорт, працювали в багатьох портах і різних кліматичних умовах, заслужили високу оцінку експлуатантів[7].

Фотографії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Водный транспорт. Таблица судов проекта 498 (А, С, М), тип Сатурн (ленинградская постройка). Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 29 липня 2017.
  2. Водный транспорт. Таблица судов проекта 498 (А, С, М), тип Сатурн (гороховецкая постройка). Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 29 липня 2017.
  3. в літньо-осінній період в Арктиці в легких умовах, цілий рік в замерзаючих неарктичних морях
  4. а б Филиал ЦС «Звездочка» в городе Севастополь проведет ремонт двух буксиров-кантовщиков проекта 498. starsmz.ru (рус.) . Филиал «Севастопольский морской завод» АО «ЦС Звездочка». 30 вересня 2015. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 5 серпня 2017. [Архівовано 2020-08-11 у Wayback Machine.]
  5. а б в Рейдовый буксир проекта 498С и 498М. msv-htp.ru (рус.) . ООО «Мурманская судоверфь химико-технологическое производство». Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 5 серпня 2017. [Архівовано 2016-10-17 у Wayback Machine.]
  6. История отечественного судостроения / под редакцией И. Д. Спасского. — СПб. : Скороход, 1996. — Т. V: Судостроение в послевоенный период (1946-1991 гг.). — С. 260. — ISBN 5-7355-0540-8.
  7. Цитрин Я.И. Морской портовый буксир-кантовщик мощностью 1200 л.с.. — «Судостроение», 1971. — № 3 (3). — С. 3 — 5.