Бук-М3
Бук-М3 індекс ГРАУ 9K317M | |
---|---|
Тип | Зенітний ракетний комплекс ППО СВ |
Походження | Росія |
Історія використання | |
На озброєнні | 2016 |
Оператори | Сухопутні війська Російської Федерації |
Історія виробництва | |
Розробник | з 2007 |
Виробник | Науково-дослідний інститут приладобудування імені В. В. Тихомирова |
Виготовлення | з 2016 |
Варіанти | 9K317 «Бук-М2» |
Характеристики | |
Бук-М3 у Вікісховищі |
9K317M «Бук-M3» (9K37M3, НАТО: SA-17 Grizzly) — комплекс ППО сухопутних військ середньої дальності. Призначений для боротьби з маневрувальними аеродинамічними цілями, обстрілу радіоконтрастних наземних цілей і ураження надводних цілей в умовах інтенсивної протидії і вогневої, і радіоелектронної. [1][2]
Робота зі створення комплексу активно ведеться з 2007 року.[3][4] За основу взято комплекс «Бук-М2» з переходом на нові електронні компоненти[5]. Передбачалося прийняти комплекс на озброєння 2009 року, але ці плани не були реалізовані. Потім у першій половині 2013 року планувалося почати серійне виробництво засобів комплексу, але наприкінці року в ЗМІ було заявлено, що надходження ЗРК «Бук-М3» до ЗС Росії планується на 2016 рік[6].
Надходження ЗРК «Бук-М3» на держвипробування на полігон Капустін Яр і їх закінчення очікується 2015 року. Прийняття на озброєння комплексу «Бук-М3» планувалося до кінця 2015 року[7]. Прийняття на озброєння комплексу «Бук-М3» планувалося до кінця 2015 року[8][9].
2015 року вказувалося на можливість всеракурсного пуску ракет із ЗРК «Бук-М3», із вертикального положення, і з похилого ТПК.
Шасі для СВУ розробляє Митищинський машинобудівний завод. Складання першого екземпляра шасі ГМ-5969 (7 котків) для СВУ планувалося завершити в березні-квітні 2013 року і розпочати його випробування. На шасі використана гідромеханічна трансмісія третьої серії з електронним блоком керування. Розроблено новий внутрішній інтер'єр і система захисту екіпажу від підриву. Збільшена вантажопідйомність шасі під більшу кількість ракет (шість у транспортно-пускових контейнерах, проти чотирьох у «Бук-М2» встановлених відкрито). Артилерійська частина пускового пристрою розроблена на НПП «Старт» 2006 року [6].
Зенітний дивізіон «Бук-М3» матиме 36 цільових каналів[10]. Як і ЗРК «Бук-М2» новий ЗРК «Бук-М3» містить РПН, що дозволяє виявити крилату ракету на висоті 10 м і дистанції 40 км[11].
Комплекс здатний уражати повітряні цілі, що летять зі швидкістю до 3 км/с на відстанях від 2,5 до 70 км і висотах від 15 м до 35 км. Телетепловізійна система використовується для виявлення цілей, їх захоплення і пасивного супроводу в автоматичному режимі в будь-який час доби.
Комплекс буде комплектуватися ракетами 9Р31М[5] (9М317М) з уламково-фугасної бойовою частиною розробки концерну «Алмаз-Антей» виробництва Довгопрудненського НВП[6], має більш високу швидкість і витримує великі бічні перевантаження порівняно з ракетою комплексу «Бук-М2».
Ракета оснащена інерціальною системою керування з активною радіолокаційною ГСН, що дозволяє атакувати високоманеврові цілі в умовах сильної радіопротидії, уражати всі існуючі аеродинамічні цілі, наземні й надводні цілі або оперативно-тактичні ракети. Двигун ракети стартує на основному дворежимному (старт—марш) РДТТ.
Установлено систему об'єктивного контролю, яка створена на базі сучасного програмного забезпечення з використанням новітнього ЦОК.
Багатофункціональна РЛС для СВУ 9А317М створена на ДКР «Авторитет», розробник — НДІП ім. В. В. Тихомирова. Транспортно-заряджальна машина (ТЗМ) 9Т243М розроблена та виробляється на НВП «Старт».
Майже всі системи ЗРК «Бук-М3» побудовані на новій елементній базі[9][12].
Для зв'язку на комплексі встановлені сучасні цифрові засоби зв'язку, що забезпечують безперебійний обмін і мовною інформацією, і кодованими даними цілерозподілу і цілевказування.
В одному з варіантів виконання — колісне шасі сімейства МЗКТ-6922 для комплексу «Бук-М3» буде вироблятися в Білорусі на Мінському заводі колісних тягачів (Volat)[1].
- Командний пункт 9С510М — кількість цільових каналів дивізіону — 36.
- Станція виявлення та цілевказування 9С36М — супровід цілей у діапазоні: дальності від 2,5 до 70 км; висоти від 0,015 до 35 км; швидкості до 3000 м/с.
- Радіолокаційна станція 9С18М3 — трикоординатна когерентно-імпульсна оглядова РЛС сантиметрового діапазона з електронним скануванням променя у вертикальній площині.
- Гусенична самохідна вогнева установка (СОУ) 9А317М — несе 6 ракет у ТПК на підйомній рампі з багатофункціональною РЛС.
- Транспортно-пускова установка (ТПУ) 9А316М — несе 12 ракет у ТПК на підйомній рампі.
- Транспортно-заряджувальна машина (ТЗМ) 9Т243М.
- Ракета 9М317М для знищення всіх типів цілей у повітрі в умовах сильної протидії, зокрема таких, що складно та інтенсивно маневрують, а також розташовані на воді й на землі.[13][14]
- для літака — 0.95;
- для тактичної балістичної ракети — 0.7;
- для крилатої ракети — 0.8
- «Ураган» — Корабельний варіант комплексу з морським варіантом ракети 9М317МЕ у ТПК МС-487 для ВМС Росії.
- «Штиль-1» — Експортне виконання корабельного комплексу.
У 20-х числах березня 2022 року в соціальних мережах почали з'являтись відео складових комплексу 9К317М «Бук-М3» в Україні або ж неподалік її кордону. Також відомо про знищення 5 березня 2022 року РЛС 9С18М1-3. Хоча він може бути використаний разом з попередніми версіями комплексу[15].
Наприкінці листопада 2022 року про пересування пускової установки ЗРК «Бук-М3» у тимчасово окупованій Кадіївці стало відомо з поширеного фото та відео в соціальних мережах[16].
Знищені одиниці
У першій декаді грудня 2022 року в мережі було оприлюднене фото зі знищеним російським комплексом Бук-М3 у Запорізькій області[джерело?].
13 березня з'явилася інформація про знищення ще одної одиниці ЗРК 9К317М "Бук-М3" 44-ю окремою артилерійською бригадою імені гетьмана Данила Апостола
31 серпня 2023 з'явилася інформація про знищення ППО Бук-М3 "Вікінг" на Херсонщині.[17] Російська техніка була знищена розрахунком РСЗВ HIMARS.
21 жовтня 2024 року Сили Безпілотних Систем повідомили[18] що силами 412 окремого батальйону безпілотних систем "Nemesis" було знищено установку Бук-М3 на відстані більше 60 км від лінії бойового зіткнення. Згодом на офіційних ресурсах військової частини з'явилось відео ураження[19].
- ↑ а б Вооружения, Военная Техника, Современное Состояние, История Развития Опк [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] // Военно-Технический сборник «Невский Бастион»
- ↑ Все равно получается автомат Калашникова [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] / «Эксперт Урал» № 3-4 (585), апрель 2014: «Модернизация промышленных мощностей связана с подготовкой к началу серийного производства (сроки пока неизвестны) перспективного ЗРК „Бук-М3“, который, по мнению экспертов, не будет иметь в своем классе мировых аналогов (максимальная дальность поражаемых целей — 70 км, высота — 35 км, скорость движения — 3 тыс. метров в секунду).»
- ↑ Новейшие комплексы ПВО «Тор-М2» и «Бук-М3» будут приняты на вооружение ВС РФ в 2008—2009 годах [Архівовано 11 жовтня 2007 у Wayback Machine.] // Роспром, ИТАР-ТАСС, 21 сентября 2007 года
- ↑ НИИП им. В. В. Тихомирова [Архівовано 18 січня 2012 у Wayback Machine.] // Жуковские вести, 16 марта 2008 года
- ↑ а б Бук-М3, самоходный ЗРК [Архівовано 29 вересня 2016 у Wayback Machine.] // ИА «Оружие России»
- ↑ а б в 9К317М Бук-М3, ракета 9М317М. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 19 вересня 2016.
- ↑ Источник рассказал о возможностях комплекса «Бук-М3» [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Газета «Взгляд», 20 мая 2015 года
- ↑ Российские военные вновь пообещали принять на вооружение «Бук-М3» [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Lenta.ru
- ↑ а б НИИП им. Тихомирова: госиспытания Т-50 начнутся в марте-апреле [Архівовано 19 травня 2015 у Wayback Machine.] // РИА Новости
- ↑ Год ПВО. Итоги 2007 года [Архівовано 1 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Вестник ПВО, Саид Аминов
- ↑ Бук-М3 самоходный ЗРК [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] // Огнестрельное оружие России
- ↑ Облик армии XXI века [Архівовано 8 листопада 2009 у Wayback Machine.] // «Национальная оборона» № 5 май 2009 года
- ↑ Новый «Бук» получит «всеядную» ракету — Российская газета. Архів оригіналу за 10 травня 2016. Процитовано 19 вересня 2016.
- ↑ Зенитный ракетный комплекс средней дальности 9К317М "Бук-М3" (рос.). Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 9 квітня 2202.
- ↑ Thomas Newdick (21 березня 2022). Russia’s New Buk-M3 Air Defense Missile System Now Appears To Be In Ukraine (Updated). The War Zone. The Drive. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
- ↑ Росія посилює ППО на Луганщині комплексами «Бук-М3». Мілітарний. 28 листопада 2022.
- ↑ Цензор.НЕТ (31 серпня 2023). Знищення рідкісного ворожого комплексу ППО Бук-М3 "Вікінг" на Херсонщині. ВIДЕО. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 31 серпня 2023.
- ↑ ЗСУ уразили російський комплекс «Бук-М3». Мілітарний (укр.). Процитовано 22 жовтня 2024.
- ↑ 2,8 тис. переглядів · 75 реакцій | Знищено унікальний ворожий зенітний комплекс! Завдяки злагодженій роботі підрозділів Сил Оборони України, нашим 412-м окремим батальйоном Сил... | By 412 обБпС "Nemesis" | Facebook (укр.), процитовано 22 жовтня 2024
Це незавершена стаття про ракетну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |