Бульвар Естонія
Бульвар Естонія Естонія  | |
|---|---|
ест. Estonia puiestee  | |
 | |
| Населений пункт | Таллінн[d] |
| Загальні відомості | |
| Координати | 59°26′04″ пн. ш. 24°45′06″ сх. д. / 59.434418° пн. ш. 24.751658° сх. д. |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑350902 ·R (Таллінн) |
| Мапа | |
 | |
 Бульвар Естонія у Вікісховищі | |
Бульва́р Есто́нія[1][2], також Есто́нія пу́йєстее[3] (ест. Estonia puiestee) — одна з центральних вулиць Таллінна, Естонія.
Іде від площі Свободи до вулиці Антса Лайкмаа, де переходить у вулицю Гонсіорі. Протяжність — 699 метрів[4]. Бульвар слугує однією з меж парку Таммсааре.
Наприкінці ХІХ століття вулиця називалася нім. Russische Marktpromenade, на початку XX століття — Глиняний бульвар (нім. Lehmpforten-Promenade)[2]. Сучасну назву вулиця отримала 1922 року[5], коли в ході кампанії з перейменування таллінських вулиць Глиняний бульвар став бульваром Естонія[2].
1904 року ділянку землі, що прилягає до бульвару, виділено під будівництво театрального будинку «Ревельський естонський театр і народний дім» (нині — Національна опера «Естонія»)[6].
- Будинок 4 — Національна опера «Естонія» (архітектори Армас Ліндгрен і Льонн Віві, 1913).
- Статуя «Сутінки» (ест. «Hämarik») в універмагу Viru Keskus (площа Віру, 4)[7].
- Будинок 6 — Талліннська реальна школа (1881—1884, архітектор М. Хеппенер, інженер К. Якобі). Пам'ятник учителям та учням, які загинули у визвольній війні 1918—1920 років[8].
- Будинок 8 — Талліннська центральна бібліотека[9] (колишня будівля Талліннського російського громадського зібрання, 1894—1895, архітектори Р. Кнюпфер[ru] і М. Т. Преображенський[ru])[10]. Від 1957 року в цьому будинку містилася філія Історичного музею ЕРСР — «Робітничий підвал» (від 1921 до 1924 року підвал і приміщення третього поверху займали легальні робітничі організації)[11].
- Будинок 9 — Торговий центр Solaris.
- Пам'ятник народному письменнику Естонської РСР Карлу Ернсту Сярґаві (Петерсону)[12][13].
- Будинок 10 — Таллінський англійський коледж.
- Будинок 11 — Банк Естонії (колишнє Естляндське дворянське кредитне товариство, архітектор А. Рейнберг, 1902—1904).
- Будинок 13 — банківська будівля (1908, архітектор А. Ярон). Великий зал (Зал незалежності) прикрашає картина російського символіста Миколи Калмакова[ru] (створена 1921 року) «24 лютого 1918 року», що зображує членів Комітету порятунку — Костянтина Пятса, Юрі Вільмса та Костянтина Коніка.
- Будинок 15 — Міністерство соціального захисту Естонії.
- Бульвар Естонія
-
Будинок 4, Національна опера «Естонія» -
Будинок 6, Талліннська реальна школа -
Будинок 11, Банк Естонії -
Будинок 13
_(22277392668).jpg)
- ↑ Таллин / Ред. колл.: Л. Вальт, Л. Раудтитс, А. Михкельсоо. — Краткий энциклопедический справочник. — Таллин : Валгус, 1980. — С. 211.
- ↑ а б в Estonia puiestee. KNAB (ест.). Eesti Keele Instituut. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
- ↑ Закрытая полоса движения на Эстония пуйестеэ не дает людям вовремя добраться до работы. Postimees (ест.). 9 листопада 2012.
- ↑ Tallina Linnavolikogu (6.10.2016). Tallinna kohalike teede nimekiri. Õigusaktid. Tallinn (ест.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 19 лютого 2021.
- ↑ Как переименовывают улицы: почему в Нарве Пушкина оставили, а в Таллине русских писателей убрали?. Архів оригіналу за 12 липня 2016. Процитовано 4 січня 2016.
- ↑ Театр оперы и балета «Эстония». Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 6 січня 2016. [Архівовано 2016-02-16 у Wayback Machine.]
- ↑ Скульптура «Сумерки» около универмага «Viru Keskus». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 січня 2016. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Бронзовый мальчик и звонкие монеты. Архів оригіналу за 24 липня 2016. Процитовано 7 липня 2016.
- ↑ Добро пожаловать в Таллиннскую Центральную библиотеку. Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 4 січня 2016.
- ↑ 1073 Tallinna vene seltskondliku kogu hoone, 1895. a (ест.). Kultuurimälestiste register. Архів оригіналу за 29 січня 2022.
- ↑ И. Розенберг Музеи Таллина, 1987
- ↑ Памятник Эрнсту Сяргава-Петерсону. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 3 травня 2016. [Архівовано 2016-05-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Памятник Эрнсту Сяргава-Петерсону. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 3 травня 2016.
