Бургундський талер
Бургундський, брабантський, королівський або хрестовий талер, дальдер або дальдре — назва ряду монет, викарбуваних для іспанських Нідерландів у другій половині XVI століття[1][2][3][4][5]. Серед них, наприклад, дальдер Філіпа (філіппсдальдер), дальдер Альберта (альбертусдальдер, патагон) та багато інших монет.
У нумізматичній літературі є певна плутанина щодо того, які монетні типи відносити до бургундських талерів.
При Філіппі II (1566-1598) для іспанських Нідерландів карбували великі срібні монети вагою 34,46 г за змістом 28,21 г чистого срібла[1]. Вони були аналогом срібного каролюсу[6], срібного аналога золотого каролюсдора, що мав ходіння в державі з 1543[7]. На аверсі розміщено зображення короля, на реверсі гербовий щит із короною на тлі бургундського хреста[8]. Хрест був одним із символів бургундського округу, до якого входили 17 нідерландських провінцій[9]. Також випускали кратні номінали в ½, 1⁄5 , 1⁄10 та 1⁄20 бургундського талеру[6].
У 1567 зовнішній вигляд монети змінено, а зміст срібла в ній знижено. Воно було наближено до норм рейхсталера — 29,595 г лігатурної ваги із вмістом 26,253 г чистого срібла[1][2]. На аверсі розташований бургундський хрест, корона та круговий напис, на реверсі — гербовий щит із ланцюгом ордена Золотого руна[10]. На відміну від рейхсталера, який за законом був прирівняний до 68 крейцерів або 30 патардів, бургундський талер, який мав трохи більшу вагу, за указом короля коштував 32 патарди[6], що робило його дещо переоціненою монетою. Після того, як північні нідерландські провінції підняли повстання і «Актом про клятове зречення» заявили про вихід з-під юрисдикції іспанського короля, бургундський талер випускали аж до 1594[11].
На зміну бургундським талерам у 1612 прийшли альбертусталери із вмістом 24,65 г срібла, що на 1,33 г менше, ніж у рейхсталері. Їх також можуть називати бургундськими талерами через зображений на них бургундський хрест[1].
У німецьких землях всі талери із зображенням та/або титулом іспанського монарха називали «королівськими» (нім. Königstaler)[12], а з хрестом - «хрестовими»[1]. Монети, що потрапили на територію Русі, за зображенням хреста називали «крижовими єфимками»[13].
- ↑ а б в г д Зварич, 1980, «Брабантский (бургундский) талер».
- ↑ а б Фенглер, 1993, «Бургундский талер».
- ↑ Фенглер, 1993, «Королевский талер».
- ↑ Фенглер, 1993, «Дальдер».
- ↑ Зварич, 1980, «Даальдер».
- ↑ а б в Schrötter, 1970, Burgundischer Taler.
- ↑ Schrötter, 1970, Carolus d'argent.
- ↑ Künker 261, 2015.
- ↑ Бургундский округ // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Künker 233, 2013.
- ↑ Kahnt, 2005, Burgundischer Reichstaler.
- ↑ Kahnt, 2005, Königstaler.
- ↑ Фенглер, 1993, «Ефимок».
- Зварич В.В. Нумизматический словарь. — 4-е изд. — Львов : Высшая школа, 1980.
- Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В. Словарь нумизмата / Отв. ред. В. М. Потин. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Радио и связь, 1993. — ISBN 5-256-00317-8.
- Kahnt Helmut. Das große Münzlexicon von A bis Z. — 1. Auflage. — Regenstauf : Battenberg Verlag, 2005. — ISBN 3-89441-550-9.
- FLANDERN // Künker Auktion 233. — Numismatischer Verlag Künker, 2013.
- FLANDERN // Künker Auktion 261. — Numismatischer Verlag Künker, 2015.
- Schrötter Friedrich Freiherr von. Wörterbuch der Münzkunde. — zweite, unveränderte Auflage. — Berlin : J. Guttenberg Verlagsbuchhandlung, 1970. — ISBN 978-3110012279.
