Буреїнський хребет
Буреїнський хребет
| |
| рос. Буреинский хребет | |
| |
| Країна |  Росія
|
|---|---|
| Регіон | Далекий Схід |
| Область | Хабаровський край |
| Межі |
|
| Геологія | складений з гранітів, гнейсів, осадових та ефузивних порід |
| Довжина | 400 км, (з Пн-ПнС на Пд-ПдЗ) |
| Ширина | 100 км |
| Найвища точка | Б/н[2] |
| - координати | 51°11′4.19″ пн. ш. 133°55′11.29″ сх. д. / 51.18450° пн. ш. 133.91980° сх. д. |
| - висота | 2167 м |
  Буреїнський хребет | |
 Буреїнський хребет | |
Буреїнський хребет — гірський хребет в південно-західній частині Хабаровского краю на півдні Далекого Сходу Росії, довжиною близько 400 км при максимальній висоті 2167 м.
Буреїнський хребет простягається з півночі-північного сходу на південь-південний захід приблизно на 400 км між долиною річки Буреї (ліва притока Амуру) — на північному заході, долиною річки Кербі (ліва притока Німелена — на півночі, долиною річки Амгунь (ліва притока Амуру) — на південному сході та долинами річки Тирма (ліва притока Буреї) і її правою притокою Гуджал — на півдні. На південний схід, в районі великого вигину річки Амгун, він з'єднується з Баджальським хребтом. Південне передгір'я хребта знаходиться приблизно за 150 км на північний-захід від Хабаровська.
Гірський хребет утворений зі складених гранітами, гнейсами, осадовими і ефузивними породами рядом кількох окремих кряжів і середньогірських хребтів: Дусе-Алінь (2175 м), Ям-Алінь (г. Макіт, 2298 м), Езоп (1902 м), які визначаються як північне продовження Буреїнського хребта. Гірські масиви хребта, в основному утворені вершинами закругленої (закругленої) гольцевої форми, висотою: в південній частині — 1000—1100 м, в центральній та північній — 1600—2100 м. Максимальна висота самого хребта — 2167 м (51°11′4.19″ пн. ш. 133°55′11.29″ сх. д. / 51.18450° пн. ш. 133.91980° сх. д.) в центральній частині[3].
Хребет є вододілом річок Бурея, Амгунь та Урмі. На хребті є озеро Великий Сулук.
Хребет в районі Дусе-Аліньського хребта перетинається Байкало-Амурскою магістраллю, яка проходить через Дусе-Аліньский тунель, який має довжину 1852 м (50°45′24.12″ пн. ш. 133°24′3.6″ сх. д. / 50.75670° пн. ш. 133.40100° сх. д.).
Схили Буреїнського хребта покриті хвойними та листяними лісами[3].
- ↑ Хребти розташовані північніше гірських хребтів: Дусе-Алінь, Ям-Алінь та Езоп.
- ↑ Аркуш карти M-53-VIII Чегдомин. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1990 р. (рос.) Квадрат: 24х72
- ↑ а б Буреїнський хребет // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Буреинский хребет // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Приамурье (физическая карта, масштаб 1:2 500 000) // Буреинский хребет на карті: Приамурье. — М. : Роскартография, 2004. — С. 278—279. — 3000 прим. — ISBN 5-85120-217-3.
|
Це незавершена стаття з географії Хабаровського краю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |