Буреїнський хребет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Буреїнський хребет
рос. Буреинский хребет
Країна Росія Росія
Регіон Далекий Схід
Область Хабаровський край
Межі
  • Куканський та Баджальський хребти
    (на південному сході);
  • Хребет Малинга (на південному заході);
  • Хребет Турана (на північному заході);
  • Селемджинский та Тайканський хребти (на півночі)[1].
Геологія складений з гранітів, гнейсів, осадових та ефузивних порід
Довжина 400 км, (з Пн-ПнС на Пд-ПдЗ)
Ширина 100 км
Найвища точка Б/н[2]
 - координати 51°11′4.19″ пн. ш. 133°55′11.29″ сх. д. / 51.18450° пн. ш. 133.91980° сх. д. / 51.18450; 133.91980
 - висота 2167 м
Буреїнський хребет (Росія)
Буреїнський хребет
Буреїнський хребет
Буреїнський хребет (Хабаровський край)
Буреїнський хребет
Буреїнський хребет

Буреїнський хребет — гірський хребет в південно-західній частині Хабаровского краю на півдні Далекого Сходу Росії, довжиною близько 400 км при максимальній висоті 2167 м.

Географія

[ред. | ред. код]

Буреїнський хребет простягається з півночі-північного сходу на південь-південний захід приблизно на 400 км між долиною річки Буреї (ліва притока Амуру) — на північному заході, долиною річки Кербі (ліва притока Німелена — на півночі, долиною річки Амгунь (ліва притока Амуру) — на південному сході та долинами річки Тирма (ліва притока Буреї) і її правою притокою Гуджал — на півдні. На південний схід, в районі великого вигину річки Амгун, він з'єднується з Баджальським хребтом. Південне передгір'я хребта знаходиться приблизно за 150 км на північний-захід від Хабаровська.

Гірський хребет утворений зі складених гранітами, гнейсами, осадовими і ефузивними породами рядом кількох окремих кряжів і середньогірських хребтів: Дусе-Алінь (2175 м), Ям-Алінь (г. Макіт, 2298 м), Езоп (1902 м), які визначаються як північне продовження Буреїнського хребта. Гірські масиви хребта, в основному утворені вершинами закругленої (закругленої) гольцевої форми, висотою: в південній частині — 1000—1100 м, в центральній та північній — 1600—2100 м. Максимальна висота самого хребта — 2167 м (51°11′4.19″ пн. ш. 133°55′11.29″ сх. д. / 51.18450° пн. ш. 133.91980° сх. д. / 51.18450; 133.91980) в центральній частині[3].

Хребет є вододілом річок Бурея, Амгунь та Урмі. На хребті є озеро Великий Сулук.

Хребет в районі Дусе-Аліньського хребта перетинається Байкало-Амурскою магістраллю, яка проходить через Дусе-Аліньский тунель, який має довжину 1852 м (50°45′24.12″ пн. ш. 133°24′3.6″ сх. д. / 50.75670° пн. ш. 133.40100° сх. д. / 50.75670; 133.40100).

Флора

[ред. | ред. код]

Схили Буреїнського хребта покриті хвойними та листяними лісами[3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Хребти розташовані північніше гірських хребтів: Дусе-Алінь, Ям-Алінь та Езоп.
  2. Аркуш карти M-53-VIII Чегдомин. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1990 р. (рос.) Квадрат: 24х72
  3. а б Буреїнський хребет // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).

Посилання

[ред. | ред. код]