Буркард фон Мюлленгайм-Рехберг

Буркард фон Мюлленгайм-Рехберг
нім. Burkard Freiherr von Müllenheim-Rechberg
Народився	25 червня 1910(1910-06-25)  Шпандау, Шпандау, Берлін, Німецька імперія
Помер	1 червня 2003(2003-06-01) (92 роки)  Герршинг, Штарнберг, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	дипломат, автор, офіцер
Галузь	військово-морські сили і дипломатія
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Роки активності	з 1929
Титул	барон
Посада	ambassador of Germany to Jamaicad, ambassador of Germany to the Democratic Republic of the Congod і ambassador of Germany to Tanzaniad
Військове звання	Корветтен-капітан
Рід	Müllenheimd
Батько	Walter-Sigelin, Freiherr von Müllenheim-Rechbergd
Мати	Maria von den Brinckend
Нагороди	Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Медіафайли у Вікісховищі

Барон Буркард фон Мюлленгайм-Рехберг (нім. Burkard Freiherr von Müllenheim-Rechberg; 25 червня 1910, Шпандау — 1 червня 2003, Герршинг) — німецький офіцер, дипломат і письменник, корветтен-капітан крігсмаріне (1 лютого 1943).

Біографія

Походив з аристократичної сім'ї Мюлленгайм. В 1929 році закінчив середньо школу і того ж року вступив на службу в рейхсмаріне. З осені 1938 року — помічник німецького військово-морського аташе в Лондоні. Після початку Другої світової війни повернувся в Німеччину і служив на лінкорі «Шарнгорст», потім — на есмінці «Еріх Гізе». З травня 1940 року — 4-й артилерійський офіцер на лінкорі «Бісмарк». 27 травня 1941 року пережив загибель корабля і потрапив у британський полон. Мюлленгайм-Рехберг — найбільш високопоставлений офіцер (капітан-лейтенант) серед вцілілих членів команди лінкора. До кінця 1946 року перебував у різноманітних таборах військовополонених у Великій Британії та Канаді.

В 1949 році склав державний іспит з юриспруденції. В 1952 році вступив на службу в міністерство зовнішніх справ ФРН — радником зі зв'язків. В 1955 році брав участь в делегації НАТО в Парижі, через рік — в конференції військ НАТО в Бонні. В 1958/65 роках— посол і консул у Вест-Індії, в 1965/68 роках— посол в Демократичній Республіці Конго. В 1968/71 роках — генеральний консул в Торонто. В 1971/75 роках — посол в Танзанії. В 1975 році вийшов у відставку.

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Офіцерський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (1968)

Бібліографія

• Entführung und Tod des Moise Tschombé. Das Ende einer Hoffnung für den Kongo. LIT-Verlag 1998, ISBN 3-8258-3940-0.
• Schlachtschiff Bismarck. Ein Überlebender in seiner Zeit. Ullstein Verlag, Frankfurt am Main 2002, ISBN 3-548-25644-9.
• Schlachtschiff Bismarck. Ein Überlebender berichtet vom Glanz und Untergang der Bismarck am 27. Mai 1941. Flechsig Verlag, 1. Mai 2005, ISBN 3-881-89591-4.

Посилання

• Біографія на сайті, присвяченому лінкору «Бісмарк».