Бурмистров Олександр Олександрович

Бурмистров Олександр Олександрович
Бурмистров Олександр Олександрович
Народився	30 березня (12 квітня) 1909 ; Єнакієве, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	листопад 1999 (90 років) ; Київ, Україна
Країна	Російська імперія; Російська республіка; УНР; Українська Держава; Українська Радянська Соціалістична Республіка; СРСР
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бурмистров.

Олександр Олександрович Бурмистров (30 березня [12 квітня] 1909(19090412), місто Єнакієве, тепер Донецька область — листопад 1999, місто Київ) — український радянський партійний та громадський діяч, заступник Голови Ради Міністрів Української РСР, працівник вугільної промисловості Донбасу. Кандидат у члени ЦК КПУ (1956–1966). Член ЦК КПУ (1966—1981). Депутат Верховної Ради УРСР 4—9-го скликань (1955—1980).

Біографія

Народився в родині шахтаря 30 березня (12 квітня) 1909(19090412) року.

З 1926 року працював на шахтах Донбасу. У 1926–1930 роках — прибиральник породи, бурильник, прохідник, вибійник шахти «Красный Профинтерн» міста Єнакієве.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1936 році закінчив Московський гірничий інститут.

У 1936–1941 роках — начальник дільниці, заступник головного інженера, головний інженер шахти, начальник шахтоуправління у Сталінській і Ворошиловградській областях.

У 1941 році — секретар Орджонікідзевського (Єнакіївського) міського комітету КП(б)У Сталінської області.

У 1941–1942 роках — у Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни.

У 1942–1943 роках — секретар Карагандинського міського комітету КП(б) Казахстану Карагандинської області.

У 1943– листопаді 1948 року — заступник завідувача відділу вугільної промисловості ЦК КП(б) України. У листопаді 1948 — грудні 1950 року — завідувач сектору вугільної промисловості відділу важкої промисловості ЦК КП(б)У. У грудні 1950 — січні 1953 року — заступник завідувача відділу важкої промисловості ЦК КП(б)У.

З січня по червень 1953 року — завідувач відділу важкої промисловості ЦК КПУ.

У червні 1953 – серпні 1954 року — завідувач відділу вугільної промисловості ЦК КПУ.

У серпні 1954 – 1968 року — завідувач відділу важкої промисловості ЦК КПУ.

1 лютого 1968 — 14 січня 1980 року — заступник Голови Ради Міністрів Української РСР.

Потім — на пенсії в місті Києві. Помер у листопаді 1999 року.

Нагороди

орден Леніна (26.04.1957)
орден Жовтневої Революції
п'ять орденів Трудового Червоного Прапора (11.04.1969,)
орден Вітчизняної війни ІІ ст. (6.04.1985)
медалі
повний кавалер знаку «Шахтарська слава»

Посилання

[1]

Література

Депутати Верховної Ради УРСР. 9-те скликання. — 1975 р.