Бусьно
Село
Колишня греко-католицька церква
Координати 50°58′00″ пн. ш. 23°45′00″ сх. д. / 50.96666667° пн. ш. 23.75° сх. д.
|
Бусьно[2][3], або Бусно[4] (пол. Buśno) — село в Польщі, у гміні Білопілля Холмського повіту Люблінського воєводства. Населення — 371 особа (2011[1]).
1431 року вперше згадується православна церква в селі[2].
1795 року зведена мурована греко-католицька церква, перебудована близько 1875 року, пізніше переведена на римо-католицтво[4].
1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 1246 вірян[4].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[5].
У 1921 році село входило до складу гміни Білопілля Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[6].
У липні-серпні 1938 року польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву[2][4].
21-25 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Бусьна на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 3 українців[7]. У селі залишилося 230 поляків[7].
У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.
За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 61 будинок (з них 1 незаселений) та 315 мешканців, з них[6]:
- 161 чоловік та 154 жінки;
- 266 православних, 49 римо-католиків;
- 266 українців, 49 поляків.
У 1943 році в селі проживало 599 українців і 21 поляк[3].
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 189 | 39 | 128 | 22 |
Жінки | 182 | 36 | 100 | 46 |
Разом | 371 | 75 | 228 | 68 |
- Ющук Степан Іванович (нар. 1939) — український та радянський фізик.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 137.
- ↑ а б Богдан Гук. Buśno. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. (пол.)
- ↑ а б в г Saładiak A. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. — Warszawa, 1993. — С. 350. (пол.)
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 29. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
- ↑ а б Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 419. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Бусьно // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 478. (пол.)
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бусьно
- Богдан Гук. Buśno. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. (пол.)