Бутамірат
Бутамірат
| |
Систематизована назва за IUPAC | |
2-(2-diethylaminoethoxy)ethyl 2-phenylbutanoate | |
Класифікація | |
ATC-код | R05 |
PubChem | |
CAS | 18109-80-3 |
DrugBank | |
Хімічна структура | |
Формула | C18H29NO3 |
Мол. маса | 307,434 г/моль |
Фармакокінетика | |
Біодоступність | НД |
Метаболізм | Печінка |
Період напіввиведення | 1,48-1,93 год. (бутамірат); 23,26-24,42 год. (активні метаболіти) |
Екскреція | Нирки |
Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ГРИПОЦИТРОН-БРОНХО, ТзОВ «Фармацевтична компанія "Здоров'я"»,Україна UA/13783/01/01 17.07.2019—необмежений |
Бутамірат (англ. Butamirate; лат. Butamiratum) — синтетичний лікарський препарат, що застосовується як засіб проти кашлю[1], для перорального застосування.
Бутамірат — синтетичний препарат, що належить до групи протикашлевих препаратів. Механізм дії препарату полягає у дії на дихальний центр у центральній нервовій системі, що спричинює бронхолітичний та антихолінергічний ефект без пригнічення діяльності центральної нервової системи. За даними клінічних досліджень бутамірат ефективно пригнічує кашель як у дорослих, так і дітей, щоправда у плацебо-контрольованих дослідженнях препарату не доведено більшу ефективність бутамірату від плацебо.[1]
Бутамірат добре всмоктується та розподіляється в організмі після перорального застосування, та швидко метаболізується до активних метаболітів 2-фенілмасляної кислоти та діетиламіноетоксіетанолу, які мають протикашльову активність. Пізніше метаболіти бутамірату також метаболізуються, та зв'язуються з білками крові. Виводиться препарат нирками, переважно у вигляді метаболітів, частково у незміненому вигляді. Період напіввиведення бутамірату складає 1,48—1,93 годин, період напіввиведення 2-фенілмасляної кислоти складає 23,26—24,42 годин, даних за зміну цього часу при порушеннях функції печінки і нирок немає.
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Бутамірат застосовується для симптоматичного лікування сухого кашлю як у дорослих, так і в дітей.
При застосуванні бутамірату можуть спостерігатися наступні побічні ефекти:
- Алергічні реакції — шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка, набряк Квінке, анафілактичний шок.
- З боку травної системи — нудота, діарея.
- З боку нервової системи — сонливість.
Бутамірат протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, надмірному виділенні мокроти, дітям віком до 2 місяців, у перші 3 місяці вагітності.
Бутамірат випускається у вигляді сиропу по 100 і 200 мл та саше по 5 мл із вмістом діючої речовини 1,5 мг/мл, крапель по 20 мл із вмістом діючої речовини по 5 мг/мл. Разом із гвайфенезином бутамірат входить до складу комбінованого препарату «Стоптусин».[2]
- ↑ а б Гострий кашель: фармакотерапія. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Стоптусин [Архівовано 31 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)