Перейти до вмісту

Бухта Провидіння

Координати: 64°25′00″ пн. ш. 173°24′00″ зх. д. / 64.41667° пн. ш. 173.40000° зх. д. / 64.41667; -173.40000
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бухта Провидіння
Бухта Провидіння 1928 рік
64°25′00″ пн. ш. 173°24′00″ зх. д. / 64.41667° пн. ш. 173.40000° зх. д. / 64.41667; -173.40000
РозташуванняЧукотський автономний округ
Частина відБерингове море Редагувати інформацію у Вікіданих
МореБерингове море
Прибережні країниРосія Росія
РегіонЧукотський автономний округ Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина берегової лінії34 км
Максимальна глибина150 м
ідентифікатори і посилання
GeoNames4031573
У проєкті OpenStreetMap 151231 ·R (Чукотський автономний округ)
Бухта Провидіння. Карта розташування: Росія
Бухта Провидіння
Бухта Провидіння
Бухта Провидіння (Росія)
Мапа
CMNS: Бухта Провидіння у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Бухта Провидіннябухта в Анадирській затоці Берингова моря, біля південно-східного берега Чукотського півострова.

Географія

[ред. | ред. код]

Вхід у бухту Провидіння обмежений мисом Лиса Голова сході і мисом Лісовського на заході. Мис Лиса Голова знаходиться на відстані 11 км на захід-північний захід від мису Чукотського. Ширина бухти Провидіння становить близько 8 км на її початку. Довжина — 34 км (виміряна вздовж середньої лінії). Ширина бухти в частині нижче гавані Емми становить близько 4 км, а вище гавані Емми - близько 2,5 км. У своїй нижній частині бухта йде приблизно на північний схід, повертаючи потім у своїй північній частині (відомій як гавань Хед) загинається на північ і становить близько 2 км завширшки.

Бухта Провидіння 1899 рік

Круті береги та сопки бухти мають висоту в середньому близько 600-800 метрів. У бухті півдобові припливи здіймаються висотою до 1 метра. З травня по жовтень Бухта Провидіння повністю або частково вільна від льоду. На вході в бухту глибина становить близько 35 метрів. Максимальна глибина – близько 150 метрів. Останнім часом є дані щодо зменшення глибини на вході до 18-20 метрів.

Усередині бухти Провидіння знаходиться кілька дрібніших бухт:

  • Комсомольська бухта (гавань Емма);
  • Бухта Слов'янка;
  • Бухти Хед;
  • Затока Вершника;
  • Затока Кеша.

Історія

[ред. | ред. код]

Бухта Провидіння і гавань Емма не з'являюлись на картах до 1850 року. Вважається, що їх почали відвідувати китобої в період 1845-48 рр., безпосередньо перед візитом Вільяма Пуллена.[1][2] Бухту Провидіння, ймовірно, відвідав російський дослідник Курбат Іванов у 1660 році[3], але про його дослідження Анадирської затоки не повідомлялося широко. Корабель Російсько-американської телеграфної експедиції "Золоті ворота", відвідав Бухту Провидіння у вересні 1865 року, після зустрічі із вітрильником CSS Shenandoah[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. EAST COAST OF RUSSIA.
  2. Baker p124
  3. Petit Fute, Fisher
  4. Whymper, p. 88

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]