Бучацький деканат РКЦ
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (листопад 2018) |
| Бучацький | |
| Адміністративний центр | Бучач |
|---|---|
| Дієцезія | Львівська архідієцезія |
| Кількість парафій | 17(станом на 1939) |
Бучацький деканат РКЦ — одна з колишніх територіальних субодиниць Львівської архідієцезії Римсько-католицької церкви. Утворений 1765 року, центр — м. Бучач. Ліквідований у 1809–1811 роках. Відновлений у 1840-х роках, фактично припинив існування після повторної червоної окупації, у 1945 році.
Деканальний храм — костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Бучачі.[джерело?]
- Бучач
- Бариш, приєднана до Станиславівського деканату 1787 року, у 1840-х знову у складі деканату[1]
- Вербка, вірні належали до парафії в Коропці, 1926 року вже існувала самостійна парафія[2]
- Джуринська Слобідка, 1904 року утворено системізовану експозитуру, 1935 року — парафію[3]
- Золотий Потік, аналогічно парафії в Бариші[4]
- Ковалівка, 1862/1863 років утворено експозитуру, декретом Юзефа Більчевського від 16 травня 1904 утворено парафію[5]
- Коропець, аналогічно парафій у Бариші, З. Потоці[6]
- Коростятин, входив до складу парафії Монастириська, 1902 року утворена експозитура, 1925 року стала парафією[7]
- Монастириська
- Новоставці, 7 лютого 1911 року утворена експозитура, 1925 року стала парафією[8]
- Порохова; 1906 року тут постала експозитура, до якої у вересні 1909 приєднали Стінку, Зубрець, 1925 року експозитура стала парафією[9]
- Пужники; входили до парафії Бариша, 1887 року місцеві звернулись з проханням утворити експозитуру, дозвіл утворити яку міністерство видало 1910 року, експозитуру формально утворили 1912-го, парафію засновано 1925 року.[10]
- Трибухівці, спочатку до парафії Бучач, 1912 пробощ Ян Огродник запропонував утворити експозитуру, потім парафію; є документ про дії щодо створення експозитури з січня 1914, тимчасова парафія утворена 9 серпня 1933[11]
- Швейків, спочатку входив до парафії Монастириська, 1863 — експозитури в Ковалівці, 1908 року утворено експозитуру, 1925 — парафію[12]
- о. Антоній Йонець (пол. Antoni Joniec; 1869, Монастириська — 1952, Гродзисько-Дольне)[13]
- ↑ Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 18. — 508 il. — S. 15. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
- ↑ Brzezina K. Kościół parafialny p.w. Najśw. Serca Jezusa w Werbce // Materiały… — Cz. I. — T. 18. — S. 313.
- ↑ Biernat M. Kościół parafialny p.w. Św. Michała Archanioła o Św. Zofii w Słobudce Dżuryńskiej // Materiały… — Cz. I. — T. 18. — S. 233.
- ↑ Zaucha T. Kościół parafialny p.w. Narodzenia Najśw. Panny Marii i Św. Szczepana pirwszego męczenika w Potoku Złotym // Materiały… — Cz. I. — T. 18. — S. 190.
- ↑ Krasny P. Kościół parafialny p. w. Macierzyństwa Najśw. Panny Marii w Kowalówce // Materiały… — Cz. I. — T. 18. — S. 139.
- ↑ Kurzej M. Kościół parafialny p. w. Św. Mikołaja w Koropcu // Materiały… — Cz. I. — T. 18. — S. 117.
- ↑ Betlej A. Kościół parafialny p.w. Narodzenia Najśw. Panny Marii w Korościatynie // Materiały… — Cz. I. — T. 18. — S. 132.
- ↑ Krasny P. Kościół parafialny p. w. Św. Jana Kantego w Nowostawcach // Materiały… — Cz. I. — T. 18. — S. 139.
- ↑ Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej // Materiały… — Cz. I. — T. 18. — S. 176.
- ↑ Zaucha T. Kościół parafialny p.w. Świętego Antoniego w Pużnikach // Materiały… — Cz. I. — T. 18. — S. 225—227.
- ↑ Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach // Materiały… — Cz. I. — T. 18. — S. 283—285.
- ↑ Kurzej M. Kościół parafialny p.w. Św. Wojciecha w Szwejkowie // Materiały… — Cz. I. — T. 18. — S. 245—246.
- ↑ Ks. Ludwik Rutyna w Buczaczu [Архівовано 28 січня 2018 у Wayback Machine.]. — 4:30—4:40.
- Schematismus Archidioecesis Leopoliensis Ritus Latini 1939 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]. (лат.)