Перейти до вмісту

Буянки

Координати: 51°47′0″ пн. ш. 31°10′53″ сх. д. / 51.78333° пн. ш. 31.18139° сх. д. / 51.78333; 31.18139
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Буянки
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Тер. громада Ріпкинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74100330060071943 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1727
Населення 321
Площа 1,39 км²
Густота населення 230,94 осіб/км²
Поштовий індекс 15070
Телефонний код +380 4641
Географічні дані
Географічні координати 51°47′0″ пн. ш. 31°10′53″ сх. д. / 51.78333° пн. ш. 31.18139° сх. д. / 51.78333; 31.18139
Середня висота
над рівнем моря
133 м
Місцева влада
Адреса ради 15000, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, селище Ріпки, вул. Святомиколаївська, 92
Карта
Буянки. Карта розташування: Україна
Буянки
Буянки
Буянки. Карта розташування: Чернігівська область
Буянки
Буянки
Мапа
Мапа

Буянки́ — село в Україні, у Ріпкинській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 321 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Вишнівська сільська рада.

Історія

[ред. | ред. код]

Литовсько-польський період

[ред. | ред. код]

Село ймовірно засноване у другій половині 15 століття[1]

Гетьманщина

[ред. | ред. код]

Село Буянки входило до складу Роїської сотні Чернігівського полку Гетьманщини. 3 березня 1690 р. російські царі Іван і Петро Олексійовичі, на прохання гетьмана Івана Мазепи, дарують колишньому чернігівському судді Пантелеймону Радичу, за особисту хоробрість у війнах з Туреччиною участь у кримських походах, с. Буянки Ройської сотні.[2]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Ріпкинської селищної громади.[3]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Ріпкинського району, село увійшло до складу Чернігівського району Чернігівської області[4].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 313 97.51%
російська 5 1.56%
білоруська 3 0.93%
Усього 321 100%

Культура

[ред. | ред. код]

У селі розташована пам'ятка архітектури місцевого значення — церква Святого Михайла.[6]

Господарство

[ред. | ред. код]

Діє Фінансова група «РОСЬ 2008». Вид діяльності: вирощування зернових та технічних культур.[7]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кондратьєв І., Кривошея В. Нариси історії Чернігівщини періоду козацтва: Любеч. — К., 1999. — С. 6.
  2. Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (PDF) (укр) . Київ: Наукова думка. с. 69, д.215. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019. [Архівовано 2019-04-08 у Wayback Machine.]
  3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 2 грудня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2013-12-03 у Wayback Machine.]
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 30 листопада 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]