Бхаратчандра Рай
Бхаратчандра Рай | |
---|---|
бенг. ভারতচন্দ্র রায় | |
Народився | 1712 с.Пенро-Бхуршут |
Помер | 1760 Муладжоре |
Національність | бенгалець |
Діяльність | поет, композитор |
Знання мов | бенгальська |
Батько | Нарендра Нараян Рай |
Мати | Бхавані Деві |
У шлюбі з | Радха Деві |
Бхаратчандра Рай (*ভারতচন্দ্র রায়, 1712 —1760) — бенгальський поет та композитор за часів великих набобів Бенгалії.
Народився у сільській місцині. Замолоду залишив рідний дім внаслідок конфлікту з батька щодо самовільного одруження Бхаратчандри. Деякий час мешкав в ашрамі проповідника Рамачандри мунші у Дебанандапурі. Тут здобув популярність своїми віршами. Водночас вивчив гінді, санскрит, арабську, перську мови.
Згодом перебрався до французької факторії Чанданнаґара, де отримав покровительство з боку Індра Нараяна Чаундхурі. Тут був помічений великим шанувальником літератури Крішначадрою Роєм, магараджею Крішнаґара і Надії (Західна Бенгалія). Бхаратчандра Рай переїздить до двору магараджі. Отримав від цього володаря почесне звання райгунакара та значні маєтності у Муладжоре, де й помер у 1760 році.
Був першим значним бенгальським поетом, який складав вірші зрозумілою для усього населення бенгальською мовою. Також в його доробку є твори на санскриті («Гангаштака»), двомовні — санскриті та бенгалі («Наґаштака», 1745—1750 роки). Найбільш значим є поема «Аннада-мангал» (1752 рік), яка складається з 3 частин: «Аннада-мангал» («Пісня про богиню Аннади», її інші імена Парваті, Дурги, Калі), «Каліка-мангал» (любовна історія про Відью і Сундарі), «Ман Сінґх» або «Аннапурна-манла».
У пісенній творчості віддав перевагу складання пісень на честь індуїстських богів та богинь (мангалган. Разом з тим додавав до них людські образи, почуття. Значна частина його пісень сповнені лірики. Вважається новатором у складанні пісень у формі раґі на тему кохання Крішни та Радхи.
- Sengupta, Subodh Chandra and Bose, Anjali (editors), (1976/1998), Sansad Bangali Charitabhidhan (Biographical dictionary) Vol I, (Bengali), p 377, ISBN 81-85626-65-0