Бьйорн Арнґейрссон Богатир з Гіт-ріки
| Бьйорн Арнґейрссон Богатир з Гіт-ріки (Björn hítdælakappi Arngeirsson) | |
|---|---|
| Народився | 989 Ісландія |
| Помер | 1024 |
| Діяльність | скальд |
| Жанр | сага, віса |
Бьйорн Арнґейрссон Богатир з Гіт-ріки (Björn hítdælakappi Arngeirsson) (989—1024) — один з найзнаменитіших ісландських скальдів Х—XI століття.
Бьйорн Арнґейрссон (тобто син Арнгейра), на прізвисько Богатир з Хіт-річки, — автор і герой «Саги про Бьйорна», однієї з «родових саг». За сюжетом саги Бьйорн в юності був у Київській Русі, у «Вальдамар конунга», тобто у князя Володимира. Між Бьйорном і Тордом, сином Коль-Бейна, була ворожнеча. Спочатку через дівчину, яка дісталась в дружини Торду. Згодом причиною взаємного озлоблення стали вірші, які Бьйорн і Торд складали один про одного. Зіткнення між ними зрештою призвели до того, що Торд убив Бьйорна.
Найсвоєрідніші і найзнаменитіші з ісландських саг — це саме «саги про ісландців», або «родові саги». До таких належить «Сага про Бьйорна». У великій кількості тут зустрічаються назви ісландських хуторів, річок, морських заток, озер, островів, гір, пагорбів і т. ін. Стиль віс Бьйорна, як це властиво ісландській середньовічній спадщині, зовсім несхожий на стиль саг, він вкрай вичурний. У вісах багато так званих «кеннінгів», тобто дуже умовних поетичних фігур, які складаються з двох або більше іменників. Порядок слів у вісах — протиприродний (окремі пропозиції переплітаються), до того ж алітерації і внутрішні рими утворюють суворий візерунок.
В основі сюжету покладено розповідь про суперництво двох скальдів, Бьйорна і Торда, сина КольБейна, ісландського скальда. Війна між ними була спричинена спочатку почуттями до Оддні, дівчини, яка дісталась в дружини Торду. Згодом причиною взаємного озлоблення стали вірші, які Бьйорн і Торд складаюли один про одного. Зіткнення між ними зрештою призводять до того, що Торд вбиває Бьйорна.
Ніди — зневажливі вірші. За формою вони не відрізняються від інших окремих вис, а за змістом можуть передавати ті ж ситуації, але описані негативно. Найчастіше Ніди маскували під драп, оформлялося у свідомо затемнену форму, тому що ставлення до Нід було дуже серйозним: їм приписувалася магічна сила. Висміювання сприймалося як заклинання, за яке скальда могли і стратити на місці. «Сіре черево» — це нід Бьйорна Арнґейрссона, спрямований проти Торда. Таким же настроєм сповнені рядки:
Рожден малец, Не ждан подлец! Молвила мужу: Многих не хуже! Как пес, зубаст і т.п.
- Стеблін-Каменський М. І. Скальдіческая поезія / / Поезія скальдів. Л.: Наука, 1979.
- Стеблін-Каменський М. І. Культура Ісландії. Спб, 2003.
- Стеблін-Каменський М. І. Мир саги. Л., 1984.
- Самарін Р. М. Поезія скальдів. Історія світової літератури. Т. 2. М., 1984. С. 486—490.
- Гуревич Е. А., Матюшина І. Г. Поезія скальдів. М.: РДГУ, 1999.
- Смирницький О. А. Про поезію скальдів в «Колі Земній» та її перекладі на російську мову / / Сноррі Стурлусон. Круг Земний. — М.: Наука, 1980.
- Гуревич Е. А., Матюшина И. Г. Поэзия скальдов. М.: РГГУ, 1999.
- «Поэзия скальдов». — Л., 1979. — Перевод С. В. Петрова, комментарии и приложения М. И. Стеблин-Каменского
- https://www.e-reading.club/bookreader.php/1033963/Poeziya_skaldov.html