Бєлов Євген Миколайович (лижник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бєлов Євген Миколайович
Загальна інформація
Громадянство Росія
Народження7 серпня 1990(1990-08-07) (34 роки)
Сисертський міський округ, Свердловська область, РРФСР, СРСР
Зріст185 см
Вага78 кг
Спорт
Вид спортулижні перегони
CMNS: Бєлов Євген Миколайович у Вікісховищі

Євген Миколайович Бєлов (7 серпня 1990(1990-08-07), Сисертський міський округ, Свердловська область) — російський лижник, бронзовий призер чемпіонату світу 2013 року, переможець етапу Кубка світу, дворазовий чемпіон світу серед молоді, срібний призер лижних перегонів Тур де Скі 2015[1].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

На юніорському рівні двічі здобував срібну медаль чемпіонатів світу, на молодіжних чемпіонатах світу має у своєму доробку дві золоті та три срібні медалі[1].

У Кубку світу Бєлов дебютував 20 листопада 2010 року. Має у своєму доробку три естафетні перемоги на етапі Кубка світу. Найкращий результат Бєлова в особистих перегонах на етапах Кубка світу - перемога в перегонах з роздільним стартом на 15 км у Швейцарському Давосі 16 грудня 2018 року. Найкраще досягнення Бєлова в загальному заліку Кубка світу - 5-те місце у сезоні 2014-2015[1].

За свою кар'єру взяв участь у п'яти чемпіонатах світу, найкращі досягнення: бронзова медаль в естафеті 4 × 10 км на чемпіонаті світу 2013 року, а в особистих перегонах - 8-ме місце в скіатлоні на 30 км на чемпіонаті світу 2015 року[1].

Використовує лижі виробництва фірми Atomic, черевики Alpina.

Дискваліфікація

[ред. | ред. код]

1 листопада 2017 року Міжнародний олімпійський комітет визнав його винним у порушенні антидопінгових правил. МОК довічно заборонив Євгенові Бєлову виступати на Олімпіадах та анулював його результати з Олімпійських ігор 2014 року[2]. Спортсмен подав апеляцію і 1 лютого 2018 року Спортивний арбітражний суд її повністю задовольнив. Як наслідок, визнано відсутність порушення антидопінгових правил та скасовано довічну дискваліфікацію. Результати виступу на Олімпійських іграх у Сочі повністю відновлено[3].

Результати за кар'єру

[ред. | ред. код]

Усі результати наведено за даними Міжнародної федерації лижного спорту[1].

Олімпійські ігри

[ред. | ред. код]
 Рік   Вік   15 км 
індивідуальні пер.
 30 км 
 скіатлон 
 50 км 
мас-старт
 Спринт   4 × 10 км 
 естафета 
 Командна першість 
 спринт 
2014 23 25 18

Чемпіонати світу

[ред. | ред. код]
  • 1 medal – (1 bronze)
 Рік   Вік   15 км 
індивідуальні пер.
 30 км 
 скіатлон 
 50 км 
мас-старт
 Спринт   4 × 10 км 
 естафета 
 Командна першість 
 спринт 
2011 20 37 37
2013 22 11 Бронза
2015 24 10 8 4
2019 28 17 25
2021 30 23 19

Кубки світу

[ред. | ред. код]

Підсумкові місця в Кубку світу за роками

[ред. | ред. код]
 Сезон   Вік  Місце в дисципліні Місце в Скі Тур
Загалом Дистанція Спринт Nordic
Opening
Tour de
Ski
Скі Тур
2020
Кубок світу
Final
Скі Тур
Канада
2011 20 31 25 86 11 Н/Д 17 Н/Д
2012 21 32 26 89 7 Н/Д 23 Н/Д
2013 22 16 12 99 10 Н/Д 10 Н/Д
2014 23 38 24 55 24 Н/Д 20 Н/Д
2015 24 5 3 43 13 2 Н/Д Н/Д Н/Д
2016 25 18 14 НК 34 11 Н/Д Н/Д 21
2017 26 110 70 Н/Д Н/Д
2018 27 42 35 НК 12 Н/Д 22 Н/Д
2019 28 26 14 84 Н/Д Н/Д
2020 29 36 27 90 12 Н/Д Н/Д
2021 30 7 5 33 8 6 Н/Д Н/Д Н/Д

П'єдестали в особистих дисциплінах

[ред. | ред. код]
  • 1 перемога – (1 КС, 0 ЕКС)
  • 8 п'єдесталів – (4 КС, 4 ЕКС)
Сезон Дата Місце пров. Перегони Рівень Місце
1  2013–14  19 січня 2014 Польща Шклярська Поремба (Польща) 15 км мас-старт К Кубок світу 2-ге
2  2014–15  7 січня 2015 Італія Добб'яко (Італія) 10 км індивідуальні К Етап Кубка світу 2-ге
3 8 січня 2015 25 км переслідування В Етап кубка світу 3-тє
4 3–8 січня 2015 НімеччинаШвейцаріяІталія Тур де Скі Заг. залік Кубок світу 2-ге
5 23 січня 2015 Росія Рибинськ (Росія) 15 км індивідуальні В Кубок світу 2-ге
6  2015–16  11 березня 2016 Канада Canmore (Канада) 15 км індивідуальні В Етап Кубка світу 2-ге
7  2018–19  16 грудня 2018 Швейцарія Давос (Швейцарія) 15 км індивідуальні В Кубок світу 1-ше
8  2020–21  6 січня 2021 Італія Добб'яко (Італія) 15 км переслідування К Етап Кубка світу 3-тє

П'єдестали в командних дисциплінах

[ред. | ред. код]
  • 3 перемоги – (3 Ес)
  • 9 п'єдесталів – (9 Ес)
Сезон Дата Місце пров. Перегони Рівень Місце Тов. по команді
1  2010–11  21 листопада 2010 Швеція Єлліваре (Швеція) Естафета 4 × 10 км К/В Кубок світу 2-ге Вилегжанін / Сєдов / Легков
2 19 грудня 2010 Франція Ла-Клюза (Франція) Естафета 4 × 10 км К/В Кубок світу 2-ге Легков / Сєдов / Вилегжанін
3 6 лютого 2011 Росія Рибинськ (Росія) Естафета 4 × 10 км К/В Кубок світу 1-ше Вилегжанін / Сєдов / Легков
4  2012–13  25 листопада 2012 Швеція Єлліваре (Швеція) Естафета 4 × 7,5 км К/В Кубок світу 3-тє Вилегжанін / Легков / Черноусов
5  2015–16  24 січня 2016 Чехія Нове Место (Чехія) Естафета 4 × 7,5 км К/В Кубок світу 2-ге Легков / Червоткін / Устюгов
6  2016–17  18 грудня 2016 Франція Ла-Клюза (Франція) Естафета 4 × 7,5 км К/В Кубок світу 2-ге Легков / Червоткін / Устюгов
7  2018–19  9 грудня 2018 Норвегія Beitostølen (Норвегія) Естафета 4 × 7,5 км К/В Кубок світу 2-ге Большунов / Спіцов / Мельниченко
8 27 січня 2019 Швеція Ульрісегамн (Швеція) Естафета 4 × 7,5 км К/В Кубок світу 1-ше Безсмертних / Спіцов / Мальцев
9  2019–20  8 грудня 2019 Норвегія Ліллегаммер (Норвегія) Естафета 4 × 7,5 км К/В Кубок світу 1-ше Якимушкін / Порошкін / Устюгов

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Особова сторінка Євгена Бєлова на сайті FIS (англ.). Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 3 січня 2022.
  2. Лыжники Легков и Белов отстранены от участия в ОІ, их результаты в Сочи-2014 аннулированы. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2017.
  3. Решение Спортивного арбитражного суда. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 1 березня 2018.