Бєльцов Георгій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бєльцов Георгій Іванович
Народження26 червня 1920(1920-06-26)
Одеса, Україна
Смерть20 липня 2009(2009-07-20) (89 років)
 Веселинове, Миколаївська область, Україна
Країна СРСР
 Україна
Жанржанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт
НавчанняОдеський національний морський університет (1946) і Одеське художнє училище (1951)
Діяльністьхудожник
ВчительМучник Леонід Овсійович, Токарєв В'ячеслав Васильович, Фраєрман Теофіл Борисович і Стіліануді Олександр Миколайович
ЧленСпілка радянських художників України
Нагороди
орден «Знак Пошани»

CMNS: Бєльцов Георгій Іванович у Вікісховищі

Георгій Іванович Бєльцо́в (26 червня 1920, Одеса — 20 липня 2009, Веселинове) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1958 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 26 червня 1920 року в місті Одесі (нині Україна). Йога мати була операційною сестрою, а батько — морським офіцером. Школу закінчив у селі Веселиновому (нині селище міського типу у Миколаївській області)[1]. 1938 року вступив в Одеський інститут інженерів морського флоту, який закінчив 1947 року. Упродовж 1947—1951 років навчався в Одеському художньому училищі, де його викладачами були зокрема Леонід Мучник, Олександр Стіліануді, Вячеслав Токарєв, Теофіл Фраєрман. Дипломна робота — картина «Геодезисти»[2].

Протягом 1951—1955 працював в Одеському товаристві художників; з 1955 року — в Одеському відділенні Художнього фонду України; у 1965—1966 роках очолював художню студію при Будинку народної творчості.

Жив в Одесі, в будинку на вулиці Великій Арнаутській, № 1, квартира № 4. Помер у Веселиновому 20 липня 2009 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузі станкового живопису у жанрах тематичної картини, пейзажу, натюрморту, портрета. Серед робіт:

  • «Зима» (1954);
  • «Відлига» (1954);
  • «Вечір в Україні» («Тихий вечір», 1955);
  • «Після роботи» (1957);
  • «Перша зелень» (1957, Одеський національний художній музей)[2];
  • «Бесіда» (1960, Національний музей у Львові)[2];
  • «Телятниці» (1962, Дніпровський художній музей)[2];
  • «Земля кличе» (1963);
  • «Жіночий портрет» (1964);
  • «Серпневе сонце» (1966);
  • «Священна земля» (1967, Національний музей у Львові);
  • «Гілка яблуні» (1970);
  • «Батьки» (1970—1971);
  • «Тепло землі» (1972);
  • «Мати» (1976);
  • «Мрії» (1977);
  • «Хлібороби» (1978);
  • «Мелодія» (1979);
  • «Блакитне небо» («Материнство», 1980);
  • «Пам'ять солдата» (1985);
  • «Минуле дитинство» (1987).
Веселинівські хати
Спогади про дитинство
Холодний вечір
Український вечір
Скло

Автор картин за мотивами творчості Тараса Шевченка:

«Оксана».

Займався розписом і реставрацією храмів, зокрема у 1953—1954 роках — печерної церкви преподобного Йова Почаївської лаври. У 1962 році виконав розписи Кіровоградського кафедрального собору; у 1990-ті роки — трапезної Одеського чоловічого монастиря. У 1989—1990 роках написав образи для собору святого Іллі в Одесі.

Брав участь у республіканських виставках з 1952 року, всесоюзних з 1957 року, зарубіжних з 1965 року. Персональні виставки відбулися в Одесі у 1955 і 1981 роках, Києві у 1984 році, пересувна КременчукЧернівціВінниця у 1984—1985 роках.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Бельцов Георгий Иванович / Веселиновський журнал. [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  2. а б в г Художники народов СССР, с. 353, Т. 1.

Літератураа

[ред. | ред. код]