Бєляєв Григорій Миколайович

	Бєляєв Григорій Миколайович
Народження:	24 січня (5 лютого) 1843
Смерть:	10 (23) червня 1916 (73 роки)
Країна:	Росія
Партія:	Всеросійский національный союз
Діти:	Anatoly Belyayevd
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бєляєв.

Григорій Миколайович Бєляєв (1843–1916) — луцький міський голова у 1881—1889 роках, член Державної думи II, III та IV скликань від Волинської губернії.

Біографія

Православний. Навчався у Курській духовній семінарії, але курсу не скінчив.

Потім витримав іспит на звання вчителя арифметики та геометрії у повітовому училищі, слухав лекції на юридичному факультеті Харківського університету.

У 1863—1867 роках був учителем Льгівського повітового училища. У 1867 році був призначений виконуючим посаду світового посередника 3-ї ділянки Луцького повіту, в 1870 — переведений у 2-у ділянку, а в 1875 — в 1-у ділянку. У 1872—1875 роках виконував посаду Луцького повітового ватажка дворянства.

Землевласник Луцького повіту (1680 десятин, у тому числі придбаний маєток при селі Коршів), домовласник міста Києва (придбаний будинок із садибою вартістю 140 тисяч рублів).

У 1881-1889 роках обирався Луцьким міським головою. У 1890 був обраний дільничним мировим суддею, а в 1896—1905 роках був головою з'їзду мирових суддів округу. Декілька триріч був почесним мировим суддею Луцького судово-світового округу.

Крім того, був почесним народним учителем, почесним піклувальником заснованого ним у Коршеві однокласного народного училища (з 1875) та Луцької міської лікарні (з 1884), а також директором Луцького повітового тюремного відділення (з 1893).

В 1904 вийшов у відставку, дослужившись до чину дійсного статського радника (1903). Призначався, а після введення земства у Західному краї й обирався гласним Луцького повітового та Волинського губернського земства.

У своєму маєтку влаштував зразкове господарство. Був членом Бессарабської партії центру, а потім Всеросійського національного союзу. Входив до ревізійної комісії ВНС (1908—1916)^[1].

Депутат

У лютому 1907 був обраний членом II Державної думи від Волинської губернії. Входив до фракції «Союзу 17 жовтня» та групи правих і помірних. Виступав з аграрного питання: стверджував, що примусове відчуження приватновласницьких земель призведе до економічних втрат та соціальної кризи.

У жовтні 1907 р. обраний членом III Державної думи від Волинської губернії. Входив до фракції помірно-правих, з 3-ї сесії — до російської національної фракції. Був членом наступних комісій: розпорядчої, за запитами, сільськогосподарської та щодо заходів боротьби з пияцтвом.

У жовтні 1909 року брав участь у Західно-російському з'їзді, організованому Київським клубом російських націоналістів.

На виборах у IV Державну думу перебував як виборщик Луцького повіту від російського відділення з'їзду землевласників. 4 липня 1913 р. на додаткових виборах був обраний замість Г. Є. Рейна від з'їзду землевласників. Входив до фракції російських націоналістів та помірно-правих (ФНУП), після її розколу в серпні 1915 — до групи прихильників П. М. Балашова. Бував членом комісій: за запитами, розпорядчої, сільськогосподарської та продовольчої.

У роки Першої світової війни представляв Думу в Особливій нараді для обговорення та об'єднання заходів щодо продовольчої справи.

Помер 1916 року від запалення легень.

Родина

Був одружений, мав двох дітей, серед яких:

Анатолій Григорович (1871—1934) — луцький повітовий ватажок дворянства, член Державної ради з виборів.

Нагороди

Орден Святої Анни 3 ст. (1875)
Орден Святого Станіслава 2 ст. (1885)
Орден Святої Анни 2 ст. (1899)
Медаль «На згадку царювання імператора Олександра III» (1896)
Відзнака «за поземельний устрій державних селян» (1875)

Примітки

↑ Санькова С. М. Русская партия в России: образование и деятельность Всероссийского национального союза (1908—1917). — Орел, 2006. — СС. 50, 320, 321, 346.

Джерела

Золота книга Російська імперія. — СПб. , 1908. — С. 100.
4-й скликання Державної думи: Художній фототип. альбом з портретами та біографіями. — СПб. : видання Н. Н. Ольшанського, 1913.
Державна дума Російської імперії: 1906—1917. — М.: РОССПЕН, 2008.

[1] Санькова С. М. Русская партия в России: образование и деятельность Всероссийского национального союза (1908—1917). — Орел, 2006. — СС. 50, 320, 321, 346.

[1]