Бєсєднова Наталія Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бєсєднова Наталія Миколаївна
Народилася2 лютого 1935(1935-02-02)
Померла23 вересня 2023(2023-09-23) (88 років)
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьбіолог
Alma materПерший московський державний медичний університет імені І. М. Сеченова
Галузьмікробіологія
Науковий ступіньдоктор медичних наук
Нагороди
Державна премія СРСР заслужений діяч науки Російської Федерації

Наталія Миколаївна Бєсєднова (2 лютого 1935 — 23 вересня 2023) — радянський і російський мікробіолог та імунолог, академік РАН (з 2013; РАМН з 2000), Директор Науково-дослідного інституту епідеміології та мікробіології імені Г. П. Сомова (1988—2010). Заслужений діяч науки РФ . Доктор медичних наук, професор. Лауреат Державної премії СРСР (1989).

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Закінчила в 1959 році I-й Московський медичний інститут ім. І. М. Сеченова. З 1960 року працювала в Науково-дослідному інституті епідеміології та мікробіології імені Г. П. Сомова РАМН.

У 1980 році Н. Н. Беседнова захистила докторську дисертацію «Експериментальне та клініко-імунологічне дослідження псевдотуберкулезних інфекції».

У 1991 році — отримала вчене звання професора.

У 1993 році була обрана членом-кореспондентом РАМН за спеціальністю «мікробіологія», у 2000 році — академіком РАМН.

У 2001 році Н. М. Бєсєдновій присвоєно звання «Заслужений діяч науки РФ».

Під керівництвом Н. М. Бєсєднової захищені 4 докторських і більше 30 кандидатських дисертацій.

Станом на 2019 рік Наталія Миколаївна Бєсєднова — головний науковий співробітник НДІ епідеміології та мікробіології імені Г. П. Сомова, науковий керівник Центру геронтології та біотерапії при Медичному об'єднанні Далекосхідного відділення РАН (МО ДСВ РАН).

Наукові досягнення

[ред. | ред. код]

Н. М. Беседновою опубліковані близько 300 наукових робіт, в тому числі 8 монографій, 3 науково-популярні книги. Має 28 авторських свідоцтв і патентів на винаходи.

Під її керівництвом були виконані цикли робіт по імунології черевного тифу, псевдотуберкульозу, дифтерії. За роботу з вивчення форми псевдотуберкульозу — далекосхідної скарлатиноподібної гарячки в 1989 році Н. М. Бєсєднова разом зі співробітниками інституту удостоєна Державної премії СРСР.

Під її керівництвом розроблено такі імунокоректори, як тінростім, мітілан і транслам.

Бібліографія[1]

[ред. | ред. код]
  • Г. П. Сомов, Н. Н. Беседнова «Геморрагические лихорадки» (1981)
  • Г. П. Сомов, Н. Н. Беседнова «Опасность, таящаяся в природе» (1985)
  • Г. П. Сомов, В. И. Покровский, Н. Н. Беседнова, Ф. Ф. Антоненко «Псевдотуберкулез» (1990, 2001)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Книги Н. Н. Беседновой на сайте «Библус». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 червня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]