Бібіяна
| Бібіяна | |
| Тип | газове родовище |
|---|---|
| Країна |
 Бангладеш |
Бібіяна — газове родовище на північному сході Бангладеш. Станом на кінець 2010-х вважається другим за розміром початкових запасів в історії країни і лише ненабагато поступається за цим показником родовищу Тітас.
Родовище належить до північно-східного завершення Бенгальського нафтогазоносного басейну, відомого також як басейн Сурма (останній пов'язаний із западиною Сурма, товщина осадкових порід у якій досягає 20 км[1]). Поклади вуглеводнів належать до групи формацій Сурма, що сформувалась у міоцені — пліоцені в умовах чергування дельти із домінівними припливами та мілководного моря.[2][3]
Газ родовища містить переважно метан (94,9 %), а також етан (2,4 %), пропан (0,9 %), бутани (0,5 %) та важчі вуглеводневі компоненти (0,9 %). Невуглеводневі компоненти (азот, двоокис вуглецю) становлять лише 0,3 %.
Родовище відкрили у 1998 році свердловиною Бібіяна-1, в якій під час тестування виявили шість продуктивних зон в інтервалі глибин від 2856 та 3459 метрів[4] (всього на Бібіяні виявили не менше семи продуктивних зон[5]).
Видобуток на Бібіяні почався у 2007-му[6], при цьому станом на 2019 рік на родовищі пробурили 26 свердловин і всі вони знаходились у експлуатації. На цей же момент видобувні запаси (категорії 2Р — доведені та ймовірні) оцінювались у 162,6 млрд м3 з яких 115,1 млрд м3 вже були вилучені. Середньодобовий видобуток у 2019-му дорівнював 36,8 млн м3 газу та біля 8,4 тисячі барелів конденсату, що становило 50 % та 75 % видобутку в усій країні.[7]
Видачу підготованого газу спершу організували через перемичку до газотранспортного коридору Кайлаштіла – Ашугандж, а з 2015 року також ввели в експлуатацію газопровід Бібіяна – Дхануа. Крім того, неподалік від родовища створений потужний електроенергетичний майданчик (ТЕС Бібіяна II, ТЕС Бібіяна III, ТЕС Бібіяна-Південь), розрахований на споживання блакитного палива.
Вилучений в процесі підготовки конденсат спрямовується для перероблення по конденсатопроводу Бібіяна – Рашидпур.
Родовище належить до блоку 13, який у 1993-му отримала на умовах угоди про розподіл продукції компанія Occidental. Згодом вона поступилась цим блоком енергетичному гіганту Chevron, котрий наразі виступає оператором розробки.[8]
- ↑ Geothermal Potential in Bangladesh - Results from Investigations of Abandoned Deep Wells Debendra K. Guha 1 , Herbert Henkel 2 , Badrul Imam (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
- ↑ Facies characterization of the Surma Group (Miocene) sediments from Jalalabad Gas Field, Sylhet Trough, Bangladesh: study from cores and wireline logs. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
- ↑ Depositional facies of the subsurface Neogene Surma Group in the Sylhet Trough of the Bengal Basin, Bangladesh: Record of tidal sedimentation. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
- ↑ Corp, Occidental Petroleum (22 березня 1999). Occidental and Unocal Announce Startup of Bangladesh Gas Project. GlobeNewswire News Room (англ.). Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
- ↑ Gas, Natural - Banglapedia. en.banglapedia.org (англ.). Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
- ↑ Preparatory Survey on The Natural Gas Efficiency Project in The People’s Republic of Bangladesh FINAL REPORT (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
- ↑ Petrobangla report 2019 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
- ↑ Mackenzie, Wood (16 лютого 2021). Energy Research & Consultancy. www.woodmac.com (англ.). Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.