Бівак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бівак
CMNS: Бівак у Вікісховищі
Бівуак, захищений від вітру. Чатир-Даг. Крим. Україна.

Бівак, бівуак (від фр. bivouac[1]) — місце розташування людей на відпочинку та ночівлі в умовах природного середовища; організаційно є обов'язковим елементом окремих видів спорту (пов'язаних з подоланням природних перешкод: альпінізм, скелелазіння, туризм, спелеологія тощо) через необхідність тривалого перебування в природному середовищі.

Види біваків

[ред. | ред. код]
Високогірний бівак
Гірська хатина
Бівак на стінці в Національному парку Йосеміті, США
Бівак в зимовому туристичному поході
Бівак просто неба з використанням бівуачного мішка

Залежно від умов розташування на ночівлю бівак може бути:

  • З використанням бівуачного спорядження
  • Без використання бівуачного спорядження[2]

  Під бівачним спорядженням розуміється спеціальне обладнання (намети, килимки, спальні мішки, обладнання для приготування їжі тощо), яке люди несуть/везуть з собою.

Організація біваку без бівуачного спорядження можливо тоді, коли використовуються можливості місця розташування на бівак.[3]

Способи організації біваку без бівуачного спорядження

  • У гірських хатинах, мисливських будиночках і інших спорудах на маршруті. Гірські хатини (колиби, кошари, туристичні притулки) споруджуються в часто відвідуваних гірських районах для укриття людей від негоди і надання місця ночівлі.
  • У природних укриттях: гротах, печерах, під великим деревом і ін.
  • Під тимчасово побудованих з підручних засобів укриттях: куренях, під навісами з плівки та ін. подібних спорудах[4]
  • Просто неба. Даний спосіб можливий, якщо дозволяють природно-кліматичні умови.

У кожному виді спорту є свої особливості організації біваку.

Бівак в альпінізмі та скелелазінні

[ред. | ред. код]

Організація біваку в альпінізмі та скелелазінні залежить від особливостей рельєфу, висоти, складності маршруту, кліматичних умов.[5] Організація біваку також передбачає використання обладнання для приготування гарячої їжі: компактних газових плит (пальників), спеціальних каструль, автоклавів.[6]

При сходженні на високі гори використовуються спеціальні високогірні намети, стійкі щодо сильного вітру і морозу.

При сходженні в високих горах для організації біваку використовують також утрамбований вітром сніг, фірн для будівництва вітрозахисних стінок або іглу — сніжної хатини. Якщо дозволяють рельєф і час, то іноді риють печери в снігу.[3]

При сходженні по крутих стрімких стінах, коли немає можливості встановити намет на рівному або відносно рівному місці, використовуються гамаки і виготовлені з легких металевих конструкцій платформи[7][8], які підвішують до скелі, забиваючи скельні гаки.

Бівак в туризмі

[ред. | ред. код]

Особливість організації біваку туристами полягає в тому, що маршрут який вони проходять, як правило, має більш рівнинний характер. Тому, в залежності від виду туризму використовуються різні види бівуачного спорядження.[9] при занятті пішим або лижним туризмом це, в основному намети, килимки, обладнання для приготування їжі.   При організації туристського біваку на відміну від альпінізму, як правило, організовується багаття для приготування їжі, підігріву. Тому в бівачне спорядження входять: пилка, сокира, пристосування для підвіски на вогонь каструль, казанів, призначених для приготування їжі.   Автотуристи мають можливість взяти з собою значно більше бівуачного обладнання для забезпечення більш комфортного відпочинку, це можуть бути навіть легкі переносні меблі.

Бівак в спелеології

[ред. | ред. код]
Бівак спелеологів під землею

В спелеології, яку називають іноді «альпінізмом навпаки», пред'являються свої вимоги до організації біваку. Це можуть бути намети, гамаки, спальні мішки, обладнання для приготування їжі, освітлювальне та інше обладнання.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Вимова. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 9 лютого 2016.
  2. Устройство бивака в различной местности. Профессиональные советы по выживанию [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. а б ОРГАНИЗАЦИЯ ПОХОДНОЙ ЖИЗНИ Ночлег без палатки [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  4. /exp/tur/2zim/2_2.htm КАК РАЗБИТЬ АВАРИЙНЫЙ БИВАК [Архівовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. = 3304 Буянов А. Биваки в горах(рос.)
  6. Автоклавы. Организация походной жизни [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Фильченков К. Немного о платформе [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  8. How to shit on the wall [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  9. Организация стоянок [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]