Перейти до вмісту

Білаківська Вікторія Марківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Білаківська Вікторія Марківна
Вікторія Білаківська, 1957 року
Народження25 березня 1901(1901-03-25)
Олександрія, Херсонська губернія
Смерть9 грудня 1965(1965-12-09) (64 роки)
 Ленінград
Країна СРСР
 Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрживопис
НавчанняСанкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожниця Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСХ СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих

Вікторія Марківна Білаківська (Белаковська) (нар. 25 березня 1901(19010325), Олександрія, Херсонська губернія — 9 грудня 1965, Ленінград) — українська радянська художниця-живописець.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Вікторія Білаківська народилася 25 березня 1901 року в Україні в Олександрії, тепер Кіровоградської області, у родині лікаря Марка Білаківського. У 1918 році закінчила Олександрійську гімназію. До образотворчого мистецтва її заохотила Марія Чижевська, мати Дмитра Чижевського.[1]

Після закінчення гімназії в 1918—1923 роках займалася в Одеському художньому училищі у Павла Волокидіна, Тита Дворнікова. У 1923 році після переїзду в Петроград початку заняття в ленінградському ВХУТЕМАСі на живописному факультеті в майстерні Кузьми Петрова-Водкіна. Закінчила інститут 1927 року з присвоєнням звання художника-живописця, дипломна робота — картина «Сталевий кінь на полях України»[2].

Учасниця виставок ленінградських художників з 1931 року. Писала портрети, жанрові композиції, натюрморти, пейзажі. Автор картин «Піонерка» (1931), «Верби» (1932), «Колгоспниця з серпом» (1934)[3], «Автопортрет з цигаркою» (1936), «Бузок і конвалії» (1946), «Автопортрет»[4] (1947), «Ленінградський пейзаж» (1953), «Троянди. Натюрморт»[5] (1956), «Білі троянди. Натюрморт»[6] (1957), "Весняні квіти. Натюрморт "[7] (1961), «Маки», «Циганка» (обидві 1963), серії «Алтай» (1963), «Крим» (1949—1952), «Київ» (1946) та ін. Персональні виставки в Ленінграді (1964, ЛОСХ), Санкт-Петербурзі (1993, 2001 ЦВЗ «Манеж», 2011 Петербурзький Союз художників), Москві (2004, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна).

1949 року в рамках кампанії «боротьби з космополітизмом» Білаківську було виключено зі Спілки Художників (у 1953 році її було поновлено).

Вікторія Марківна померла 9 грудня 1965 а в Ленінграді на шістдесят п'ятому році життя. Її твори знаходяться в Російському музеї[8], в музеях та приватних збірках у Росії, Великій Британії, США, Франції та інших країнах.

Родина

[ред. | ред. код]

Цивільний чоловік — Леонід Чернов (1899—1933), український письменник родом з Олександрії.

Пізніше була одружена з художником та педагогом Віктор Прошкіним (1906—1983). Мати художника Володимира Прошкіна (нар. 1931).

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У травні 2016 в Олександрії на честь Вікторії Білаківської було названо провулок в центральній частині міста[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ОЛЕГ ТА ВІКТОРІЯ БЄЛАКОВСЬКІ: ЗНАМЕНИТИЙ ЛІКАР І ТАЛАНОВИТА ХУДОЖНИЦЯ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 серпня 2015.
  2. ↑ Юбилейный Справочник выпускников Санкт-Петербургского академического института живописи, скульптуры и архитектуры имени И. Е. Репина Российской Академии художеств. 1915—2005. — Санкт Петербург: «Первоцвет», 2007. — с.29.
  3. ↑ Государственный Русский музей. Живопись. Первая половина ХХ века. Каталог. А—В. СПб, Palace Editions. 1997. С. 47.
  4. ↑ Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 1. — М: Искусство, 1970. — с.333.
  5. ↑ Осенняя выставка произведений ленинградских художников. 1956 год. Каталог. — Л: Ленинградский художник, 1958. — с.6.
  6. ↑ 1917 — 1957. Выставка произведений ленинградских художников. Каталог. — Л: Ленинградский художник, 1958. — с.11.
  7. ↑ Выставка произведений ленинградских художников 1961 года. Каталог. — Л: Художник РСФСР, 1964. — с.13.
  8. ↑ Государственный Русский музей. Живопись. Первая половина ХХ века. Каталог. А—В. СПб, Palace Editions. 1997. С. 46-47.
  9. ↑ Перейменування в Олександрії. Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 26 травня 2016.

Література

[ред. | ред. код]
  • Осенняя выставка произведений ленинградских художников. 1956 год. Каталог. — Л: Ленинградский художник, 1958. — с.6.
  • 1917 — 1957. Выставка произведений ленинградских художников. Каталог. — Л: Ленинградский художник, 1958. — с.11.
  • Выставка произведений ленинградских художников 1961 года. Каталог. — Л: Художник РСФСР, 1964. — с.13.
  • Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 1. — М: Искусство, 1970. — с.333.
  • Виктория Белаковская, Анатолий Прошкин, Виктор Прошкин. Живопись. Графика. Выставка произведений. — Санкт-Петербург: Центральный выставочный зал «Манеж», 1993.
  • Связь времён. 1932—1997. Художники — члены Санкт — Петербургского Союза художников России. Каталог выставки. — Санкт — Петербург: ЦВЗ «Манеж», 1997. — с.285.
  • Государственный Русский музей. Живопись. Первая половина ХХ века. Каталог. А—В. СПб, Palace Editions. 1997. С. 46-47.
  • Matthew Cullerne Bown. A Dictionary of Twentieth Century Russian And Soviet Painters. 1900 — 1980s. — London: Izomar Limited, 1998.
  • Петербургская династия. Виктория Белаковская (1901—1965). Анатолий Прошкин (1907—1986). Виктор Прошкин (1906—1983). Владимир Прошкин (1931). Марианна Прошкина (1939). Живопись. Акварель. Каталог выставки. СПб — Москва, 2004.
  • Иванов С. В. Неизвестный соцреализм. Ленинградская школа. — Санкт-Петербург: НП-Принт, 2007. — с.382, 383, 385, 391, 404, 406, 446. ISBN 5-901724-21-6, ISBN 978-5-901724-21-7.
  • Юбилейный Справочник выпускников Санкт-Петербургского академического института живописи, скульптуры и архитектуры имени И. Е. Репина Российской Академии художеств. 1915—2005. — Санкт Петербург: «Первоцвет», 2007. — с.69.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Білаківська_Вікторія_Марківна&oldid=43295470