Білан Олександр Миколайович
Олександр Білан Білан Олександр Миколайович | |
---|---|
Головний сержант | |
Загальна інформація | |
Народження | 13 лютого 1979 Конотоп |
Смерть | 23 березня 2022 (43 роки) Бакланова Муравійка |
Національність | українець |
Псевдо | Док |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Формування | |
Нагороди та відзнаки | |
Білан Олександр Миколайович (нар. 13 лютого 1979, м. Конотоп, Сумська область, Україна — 23 березня 2022) — учасник російсько-української війни, головний сержант-медик 13-го мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського, з'єднання Сухопутних військ Збройних сил України, ОК «Північ». Позивний «Док».
Народився 13 лютого 1979 року в місті Конотоп Сумської області, проживав з батьками та молодшою сестрою.
У 1994 році закінчив 9-ть класів Конотопської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 (Конотопський ліцей № 1) та вступив на фельдшерське відділення Конотопського медичного училища (Конотопський фаховий медичний коледж), який закінчив у 1998 році, та розпочав трудову діяльність у Конотопській райсанепідемстанції.
З 1998 по 2000 роки проходить строкову військову службу, після закінчення якої повертається працювати до Конотопської райсанепідемстанції. В цьому ж році вступає на біологічний факультет Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя (заочно).
У 2001 році підписує свій перший контракт із ЗСУ, військову службу розпочинає у 92-у окремому колійному загоні санінструктором, згодом фельдшером аварійно-рятувального взводу.
З 2014 року у складі підрозділу перебував на Донбасі (Слов'янськ, Артемівськ, Дебальцеве, Зайцеве, Красногорівка). В 2015 році отримав посвідчення учасника бойових дій.
У 2018 році черговий контракт вже з 58-ю окремою мотопіхотною бригадою імені гетьмана Івана Виговського.
З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну бойовий медик Олександр Білан разом із побратимами боронив Чернігівщину. Надавав медичну допомогу, на його рахунку не одне врятоване життя.
Військове звання: головний сержант.
Дружина Людмила (в шлюбі з 2004 року), є батьки, дітей не мав.
Загинув під час виконання бойового завдання 23 березня 2022 року на Чернігівщині, в районі села Бакланова Муравійка
Похований на кладовищі Шаповалівський шлях в м. Конотоп, Сумської обл.
- Відзнака «Почесний громадянин Конотопа» (06.12.2023, посмертно).
- Орден «За мужність» III ступеню (19 січня 2024, посмертно).
- У Конотопському ліцеї № 1, де навчався Олександр, відкрито символічний Пантеон у пам'ять про колишніх учнів, які загинули у російсько-українській війні.