Білан Руслан Миколайович
| Білан Руслан Миколайович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 30 квітня 1986 Охтирка | |
| Смерть | 9 серпня 2014 (28 років) Степанівка, Шахтарський район | |
| Поховання | Охтирка | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Русла́н Микола́йович Біла́н (1986—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народтвся 1986 року в місті Охтирка (Сумська область). Закінчив 11 класів, автошколу, здобув посвідчення водія. Пройшов строкову службу, після якої залишився за контрактом.
Старший водій понтонного взводу, 91-й інженерний полк. Кілька разів брав участь у розмінуванні набоїв, що лишилися з часів Другої світової війни.
26 березня 2014-го із складом частини передислокований у Луганську область. У травні та липні побував вдома у відпустках.
9 серпня 2014 року вести бойову машину мав інший боєць, однак знітився та відмовився, за кермо сів Руслан. Загинув біля села Степанівка при танковому обстрілі терористами із засідки українських вояків.
Вдома залишилися мама Надія Василівна, дружина Ольга та двоє дітей — Ростислав 2012 і Валерія 2013 р.н.
Похований в Охтирці на Центральному кладовищі.
- 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).
- його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 10, місце 16.
- почесний громадянин Охтирки (посмертно)
- вшановується на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави[1]
- в охтирській військовій частині А0563 відкрито «Стіну пам'яті», присвячену героям, які віддали життя за Україну. Серед них й ім'я Руслана Білана.[2]
- 2019 року в Охтирці відкрили пам'ятник саперам — серед них й Руслан Білан.[3]
- ↑ Дзвін Пам'яті пролунав дванадцять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників
- ↑ Герої не вмирають! В охтирській військовій частині відкрили «Стіну пам'яті». Архів оригіналу за 18 грудня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ В Охтирці відкрили пам'ятник саперам
- Указ № 873/2014 [Архівовано 21 травня 2016 у WebCite]
- Білан Руслан Миколайович [Архівовано 18 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- На Сумщині згадують Руслана Білана, який загинув 2014 року в Донецькій області
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші солдати (Україна)
- Народились 30 квітня
- Народились 1986
- Померли 9 серпня
- Померли 2014
- Поховані в Охтирці
- Військовики інженерних військ України
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Охтирки
- Померли в Шахтарському районі
- Почесні громадяни Охтирки