Біла Глина (Білоглинський район)
| село Біла Глина | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Белая Глина | |||||
| |||||
| |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Краснодарський край | ||||
| Муніципальний район | Білоглинський | ||||
| Поселення | Білоглинське сільське поселення | ||||
| Код ЗКАТУ: | 03 207 802 1 | ||||
| Код ЗКТМО: | 03607402101 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1820 | ||||
| Населення | 17 767 | ||||
| Поштовий індекс | 353040 — 353043 | ||||
| Телефонний код | +7 86154 
| ||||
| Географічні координати: | 46°05′00″ пн. ш. 40°51′00″ сх. д. / 46.083333333333° пн. ш. 40.85° сх. д. | ||||
| Найближча залізнична станція | Білоглинська | ||||
| Відстань | |||||
| До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
200 — — | ||||
| Мапа | |||||
  Біла Глина  Біла Глина | |||||
|
| |||||
|
| |||||
.png)
Біла Глина (рос. Белая Глина) — село Росії, адміністративний центр Білоглинського району Краснодарського краю, центр Білоглинського сільського поселення.
Розташовано за 200 км на північний схід від Краснодару, на березі степової річки Розсипна (притока Середнього Єгорлика).
Станція Білоглинська на залізниці Тихоріцьк — Сальськ. Населення — 17,8 тис. мешканців (2002).
Назву село отримало по родовищах каоліну.
Станом на 1873 рік у селі, центрі Білоглинської волості Медвеженського повіту Ставропольської губернії, мешкало 11 207 осіб (6171 чоловічої статі та 5036 — жіночої), переважно православних росіян, налічувалось 1363 дворових господарства, існували 2 православні церкви, каплиця, народне штатне училище, постоялий будинок, 4 шкіряних заводи, водяний млин, 4 маслобійні, 5 хлібних магазинів, 37 питних будинків, 4 рейнських погреба, шинок, 12 лавок[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 19508 осіб (9918 чоловічої статі та 9590 — жіночої), з яких 19151 — православної віри[2].
У селі загинув відомі діячі Білого руху Російської республіки Михайло Жебрак-Русанович (1918) і Володимир Крижанівський.
- ↑ рос. дореф. Ставропольская губернія. Списокъ населенныхъ местъ по сведеніямъ 1873 года. (Изданіи Комітета выпускъ VI). Составленъ действительнымъ членомъ и секретаремъ комитета І.Бентковскимъ. Ставрополь. В типографіи Ставропольскаго Губернскаго Правления. 1884. — III + 153 с., (код 539)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 3-43. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)