Білгород-Дністровський краєзнавчий музей
| Білгород-Дністровський краєзнавчий музей | |
|---|---|
 | |
| 46°11′38.000004099988″ пн. ш. 30°21′11.999988100006″ сх. д. / 46.19389° пн. ш. 30.35333° сх. д. | |
| Тип | краєзнавчий |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Білгород-Дністровський |
| Адреса | вул. Пушкіна, 19 |
| Засновано | 23 листопада 1940 |
| Фонд | більше 84 тисяч |
| Директор | Біла Тетяна Павлівна |
| Сайт | bdkm.com.ua |
  Білгород-Дністровський краєзнавчий музей (Україна) | |
 | |
 Білгород-Дністровський краєзнавчий музей у Вікісховищі | |
Білгород-Дністровський краєзнавчий музей — краєзнавчий музей у Білгороді-Дністровському, що працює з 1940 року. У дев'яти залах представлені матеріали про історію від заселення краю і до наших днів.
1900 року в місті почали проводити перші розкопки в Аккерманській фортеці та давньому місті Тіра, на основі яких на початку століття був відкритий міський археологічний музей[1].
Аккерманський краєзнавчий музей відкрили 23 листопада 1940 року постановою Совнаркому УРСР, після того, як місто захопив Радянський союз і Аккерман став центром Аккерманської області. Основний матеріал для музею склали знахідки, знайдені під час розкопок в Аккерманській фортеці й давньому місті Тіра, які проводили від 1900-х років[2][3][4]. Окрім того, в основу музею увійшли приватні колекції мешканців міста, зокрема В. П. Пушкарьова, П. А. Ангелова, С. Г. Цибержинського, братів Окуличів та Чаплинських[2]. До музею поступали матеріали з музеїв Шабо та Сарати[5].
На той момент у музеї діяли два відділи: відділ історії (з залами первіснообщинного ладу, рабовласницького та феодального періоду) та загальний відділ, у якому розміщувалися колекція зброї XVI—XX ст., колекція монет, медалей, гравюр і експозиція, присвячена встановленню радянської влади[3].
У роки Другої світової війни музей був зруйнований, фондові матеріали вивезли, і тільки частину з них повернули[3].
Відкриття нової експозиції відбулося 8 листопада 1946 року за адресою вул. Пушкіна, 19 (раніше будинок купця II гільдії Михайла Костянтиновича Феміліді), де розташований і донині[3]. Велику допомогу у відновленні фондів та створенні експозиції надали науковці та співробітники музеїв Києва, Одеси, Ізмаїла, Москви та Ленінграда[2].
1982 року при краєзнавчому музеї відкрили виставковий зал для експонування художніх виставок та виставок прикладного мистецтва. 1990 року за адресою вул. Пушкіна, 16 відкрили відділ «Етнографія народів півдня Придністров'я»[3].
У квітні 2016 року музей взяв участь у Всеукраїнській програмі оцифрування унікальних друкованих видань та рукописів «Сторінки майбутнього». Коштом грантових коштів організації «Фонд культури та новацій „Футура“» оцифрували колекцію рукописних оригіналів XIX ст. з історії німецьких та швейцарських колоній півдня Бессарабії[6].
Влітку 2020 року на будівлі музею встановили вивіску «Дім Феміліді»[7].
Станом на 2017 рік фондова колекція музею складала понад 84 тисяч експонатів: предмети археології, історико-побутові, нумізматики, мистецтва тощо. Однією з найбагатших є археологічна колекція античного міста Тіри та Черняхівської культури (VI ст. до н. е. — IV ст. н. е.). Музей має колекцію вогнепальної й холодної зброї XVIII—XIX ст., унікальні рукописні та друковані документи з історії іноземної колонізації краю першої половини XIX ст., а також природно історичні предмети в експозиції залу «Природа краю»[3].
Матеріали з фондової колекції музею нерідко є єдиним джерелом для вивчення історії краю як для вітчизняних, так і для закордонних вчених. За результатами багатьох досліджень були опубліковані фундаментальні монографії вчених Румунії, Франції, Швейцарії та Німеччини[3].
Фондова колекція регулярно поповнюється новими знахідками під час археологічних експедицій в Аккерманській фортеці та давньому місті Тіра[8]. 2015 року музей отримав копії давніх закладних плит фортеці[9].
Головна експозиція в головній будівлі музею побудована в хронологічній послідовності: у дев'яти залах представлені матеріали з моменту заселення краю і до наших днів. В останньому залі «Природа краю» представлені тваринний і рослинний світ Дністра і Чорного моря та орнітологічна колекція[2].
- Зал 1: «Первіснообщинний лад і зародження класового суспільства. Тіра VI—I ст. до н. е.»
- Зал 2: «Тіра I—IV ст. н. е. Черняхівська культура II—IV ст. н. е.»
- Зал 3: «Середньовічний Білгород IX—XV ст. та під турецьким пануванням XV — поч. XIX ст.»
- Зал 4: «Заселення краю поч. XIX ст. Старий Аккерман»
- Зал 5: «Суспільно-політичне і культурне життя Аккерману поч. XIX—XX ст.»
- Зал 6: «Історія краю у першій пол. XX ст.»
- Зал 7: «Аккерман — Білгород-Дністровський. Середина XX ст.»
- Зал 8: «Природа краю»
- Зал 9: «Виставковий зал»[10]
У виставковому залі краєзнавчого музею регулярно представляють свої роботи як професійні майстри, так і талановиті аматори міста, художники з різних регіонів країни, ближнього і далекого зарубіжжя[2][11]. У залі експонують фотодокументальні, пересувні та художні виставки декоративно-ужиткового мистецтва. Станом на 2021 рік у фондах зберігається понад 350 робіт, які музею подарували художники[2].
Експозиція відкрита 1990 року в окремій будівлі на вул. Пушкіна, 16 та представлена народною землеробською технікою, знаряддями праці й предметами побуту, виробами ремісників зі шкіри, дерева та глини, жіночими прикрасами. Окрім того, експозиція має колекцію рушників, килимових виробів та народного одягу багатонаціонального населення Бессарабії[2].
Співробітники музею брали участь у написанні статей для «Енциклопедії сучасної України», надавали допомогу в написанні «Книги Пам'яті», у створенні народних музеїв. Музей брав участь у міжнародних виставках в Італії та Швейцарії[2].
- 1944—1945 — Бернер Микола Іванович
- 1945—1946 — Михайличенко А. Б.
- 1946—1953 — Крисін Георгій Петрович
- 1953—1958 — Миронов Вадим В.
- 1958—1959 — Авербух Поліна Колмановна (тимчасова виконувачка обов'язків)
- 1959—1963 — Роднов Георгій Іванович
- 1963—1976 — Криволап Григорій Іванович
- 1976—1983 — Польовий Микола Петрович
- 1983—1987 — Шаров Аркадій Федорович
- 1987—1989 — Шевченко Фаїна Олександрівна
- 1989—2007 — Коренєва Людмила Євгенівна
- 2007 — донині — Біла Тетяна Павлівна[12]
-
1-й зал «Первіснообщинний лад і зародження класового суспільства. Тіра VI—I ст. до н. е.» -
Експозиція у 3-му залі «Середньовічний Білгород IX—XV ст. під турецьким пануванням XV — поч. XIX ст.» -
Експозиція у 3-му залі -
4-й зал «Заселення краю поч. XIX ст. Старий Аккерман» -
Макет Аккерманської фортеці -
Експозиція Аккерманської фортеці -
Сувій Тори
.jpg)
.jpg)
.jpg)
- ↑ Белгород-Днестровский краеведческий музей. ГЛАС. 6 серпня 2007. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ а б в г д е ж и Історія музею. Білгород-Дністровський краєзнавчий музей. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ а б в г д е ж Белгород-Днестровский краеведческий музей отметил 80-летие. Ukrainian Bessarabia. 24 листопада 2020. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ Белгород-Днестровский краеведческий музей – уникальный в регионе. 04849.com.ua. 25 листопада 2019. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ Олексій Пермінов (20 січня 2016). Учебник истории и географии из Шабо. Часть 1-я. Старий Аккерман. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ Белгород-Днестровский краеведческий музей принял участие во Всеукраинской программе «Сторінки майбутнього». Білгород-Дністровська міська рада. 16 червня 2016. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ Олександр Тимошенко (20 липня 2020). Краеведческий музей Аккермана придумал, как привлекать посетителей. Тира.City. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ В Белгород-Днестровский музей передали найдены в средневековой крепости артефакты. День. 19 травня 2021. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ Музей в Белгороде-Днестровском получил копии старинных плит из Аккерманской крепости. Трасса Е-95. 14 грудня 2015. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ Білгород-Дністровський краєзнавчий музей. wikibilhorod.info (українською) . Енциклопедія Білгород-Дністровщини. 6 липня 2021. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
- ↑ Арт-выставка приглашает жителей в Белгород-Днестровский краеведческий музей. Топор. 26 травня 2021. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ Директора БДКМ (російською) . Білгород-Дністровський краєзнавчий музей. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 5 липня 2021.
- Стаття «Білгород-Дністровський краєзнавчий музей» в Енциклопедії Білгород-Дністровщини [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Білгород-Дністровського краєзнавчого музею [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]
Канал Білгород-Дністровського краєзнавчого музею на YouTube
Білгород-Дністровський краєзнавчий музей у соцмережі «Facebook»- Репортаж про музей телеканалу «Глас» на YouTube
| Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво |
|---|
