Білий Михайло Улянович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Білий Михайло Ульянович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білий Михайло Улянович
Народився12 листопада 1922(1922-11-12)
Москалі, Чернігівський повіт, Чернігівська губернія, Українська СРР
Помер5 серпня 2001(2001-08-05) (78 років)
Київ
ПохованняБайкове кладовище
Місце проживанняКиїв
КраїнаУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик, фізик
Alma materКиївський державний університет імені Тараса Шевченка
ГалузьФізика
ЗакладКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Посадаголова Верховної Ради України
Вчене званняПрофесор
Науковий ступіньДоктор технічних наук
ЧленствоНАНУ
ПартіяКПРС
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Дружби народів Орден «Знак Пошани»

Михайло Улянович Білий (12 листопада 1922(19221112), село Москалі, тепер Чернігівського району Чернігівської області — 5 серпня 2001, Київ) — український науковець-фізик, професор, член-кореспондент АН УРСР[1], ректор Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Депутат Верховної Ради УРСР 8—10-го скликань. Голова Верховної Ради УРСР у 1972—1980 роках. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1971—1976 р. Член ЦК КПУ в 1976—1986 р.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 12 листопада 1922 року в селі Москалях на Чернігівщині в селянській родині.

З 1940 року служив у Червоній армії. У 1941—1945 роках брав участь у німецько-радянській війні, був тяжко поранений.

У 1948 році закінчив фізичний факультет Київського державного університету, в 1951 році — аспірантуру Київського університету. Учень професора Олександра Шишловського[2]. З 1951 по 1962 рік — старший викладач, доцент Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

Член ВКП(б) з 1951 року. Кандидат технічних наук, доцент (з 1956 року), доктор технічних наук, професор (з 1965 року).

З 1962 по 1970 рік — декан фізичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. З 1963 по 1993 рік — завідувач кафедр експериментальної фізики, оптики твердого тіла, оптики фізичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

У 1969 році був обраний членом-кореспондентом АН УРСР, очолив наукову школу «Спектроскопія невпорядкованих та домішкових конденсованих систем».

З 1970 по 1985 рік — ректор Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

Кілька разів обирався депутатом Верховної Ради УРСР, а в 1972—1980 роках був Головою Верховної Ради УРСР.

Могила Михайла Білого, Байкове кладовище

Автор понад 30 наукових винаходів.

Помер на 79-му році життя 5 серпня 2001 року. Похований разом із дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 52).

Конфлікт навколо будівництва нових корпусів університету

[ред. | ред. код]

За час ректорства пана Білого були споруджені нові корпуси університету навпроти ВДНГ. Цікаві спогади[3][4] Михайла Будиловського — одного з архітекторів, проєкт яких виграв конкурс. Пан ректор не сприймав проєкт і збирався представляти альтернативний проєкт на затвердженні у ЦК (Центральному комітеті КПУ). Проте, у ЦК не дозволили йому цього зробити. Пізніше, під час будівництва виник конфлікт між архітектором і будівельниками, які не хотіли монтувати заплановані проєктом сонцерізи. Будиловський щодо цього сказав, що «будівництво триває вже четвертий рік, за цей час у Мексиці встигли побудувати університет на 22 тисячі студентів, […] а ми досі з'ясовуємо, ставити маленьку балочку для захисту від сонця, чи ні». Через це Білий поскаржився на Будиловського в ЦК.

Книги

[ред. | ред. код]
  • Білий; Охріменко (2009). Атомна фізика. Київ: Знання.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Вітчизняної війни I та II ступеня, Леніна, Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, «Знак Пошани», «Орден князя Ярослава Мудрого» та 15 медалями, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України та Почесним дипломом ВДНГ СРСР[5].

Заслужений діяч науки і техніки УРСР, почесний доктор Дебреценського та Лейпцизького університетів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Національна Академія Наук України. Архів оригіналу за 3 вересня 2010. Процитовано 24 жовтня 2010.
  2. Шишловський Олександр Андрійович
  3. Архитектор Михаил Будиловский: о приличных людях в СССР и за его пределами. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
  4. Михайло Будиловський: архітектор між соціалізмом і капіталізмом. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
  5. Сайт кафедри оптики Київського університету. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 13 червня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]