Білий попіл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Білий попіл»
АвторІлларіон Павлюк
КраїнаУкраїна Україна
Моваросійська, українська
Жанрнуар
МісцеЛьвів
Укр. видавництвоВидавництво Старого Лева
Видано2018
Перекладач(і)Бриних Михайло Сергійович
Сторінок352
ISBN978-617-679-526-1

«Білий попіл» — детективний роман у стилі нуар українського письменника та журналіста Ілларіона Павлюка, опублікований у Львові в 2018 році. В оригіналі «Білий попіл» написано російською (переклад українською Михайла Бриниха).

Написання

[ред. | ред. код]

В основу написання «Білого попелу» покладено елементи відомого твору Миколи Гоголя «Вій»[1]. Завдяки вже відомим для багатьох містичним мотивам, роман набув популярності серед читачів та отримав визнання серед українських критиків.[2] В інтерв'ю для BBC News Україна Ілларіон Павлюк зазначив[3]:

У цьому детективі зіткнулися професійне, логічне, і те, що не має пояснення.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Тарас Білий — головний герой, один з найкращих детективів Києва, що здатен викрити найдосвідченіших шахраїв та розбійників, під час чергового розслідування знаходить собі ворогів — Лисицю та його союзників. У його житті з'являється таємничий незнайомець, що представився як Томаш Болгар, та надалі супроводжує київського сищика, даючи неоднозначні натяки та поради. З того дня життя головного героя наповнюється загадками та таємницями. Трапляється так, що Тарасу Білому доводиться розслідувати заплутану справу про вбивство юної панночки, Соломії Засухи, на хуторі Білий Попіл. Детектив зупиняється в маєтку батьків убитої — сотника Назара Засухи та його дружини Анни. Пан Білий відчайдушно намагається розгадати таємницю цього злочину, в якому всі звинувачують семінариста Хому Брута, проте запитань у нього не меншає, а історія стає ще заплутанішою, адже всі жителі переконані у присутній тут містиці. Хуторяни живуть легендами про демона Вія, беззаперечно дотримуються власних традицій.

Цитати

[ред. | ред. код]

«...сором — боязкий. Зате совість — вона голодна! Вона намагається зжерти свого хазяїна. І якщо сором з плином часу слабне, то совість тільки лютішає».

«Люди теж весь час їдять власні серця! Хіба ти не знаєш? Ви називаєте це совістю».

«Кажуть, людині без минулого немає жодної винагороди і в майбутньому».

Аудіокнига

[ред. | ред. код]

Наприкінці травня 2024 року на MEGOGO зʼявилася аудіоверсія роману «Білий попіл» із передмовою від автора. Озвучив аудіокнигу актор Роман Куліш. Над виробництвом працювала команда MEGOGO AUDIO.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Демони «Білого попелу». Видавництво Старого Лева (укр.). Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
  2. Хто вбив Соломію Засуху? (Рецензія на книжку Ілларіона Павлюка «Білий попіл»). ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 9 вересня 2019. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2021.
  3. Ілларіон Павлюк - письменник, який осучаснив "Вія". BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]