Норинь
| Норинь | |
|---|---|
| 51°13′50″ пн. ш. 29°13′06″ сх. д. / 51.23049° пн. ш. 29.21832° сх. д. | |
| Витік | с. Листвин |
| • координати | 51°20′33″ пн. ш. 28°18′04″ сх. д. / 51.3424° пн. ш. 28.3012° сх. д. |
| Гирло | Уж |
| • координати | 51°13′48″ пн. ш. 29°13′08″ сх. д. / 51.2301° пн. ш. 29.219° сх. д. |
| Басейн | басейн Прип'яті |
| Країни: |  Україна |
| Прирічкові країни: | Житомирська область |
| Регіон | Житомирська область |
| Довжина | 84 км |
| Площа басейну: | 832 км² |
| Притоки: | Білка, Іллімка, Хайчанка, Бовдунка, річка без назви (ліві); Прибиткі, Лізниця, Мощаниця, Вільшанка (праві) |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Нори́нь (Норин) — річка в Житомирській області України, ліва притока Ужа (басейн Прип'яті).
Довжина річки — 84 км. Площа водозбірного басейну — 832 км². Похил річки становить 1,5 м/км.
Долина Норині трапецієподібна, завширшки до 2,5 км. Заплава окремих ділянках заболочена. Річище помірно звивисте, де-не-де відрегульоване.
Бере початок біля села Листвин, у межах Словечансько-Овруцького кряжа. Тече територією Овруцького, Народицького районів Житомирської області.
Над річкою розташоване місто Овруч.
- Білка — ліва притока Норині[1]. Бере початок на південному заході від Левковичів. Тече переважно на південний захід через Білку і біля Черевки впадає у Норинь[2][3][4]. Правою притокою Білки є Рудка[5].
- Іллінка[6][7][8] (Плещага[7], Піщанець[4][6]) - ліва притока в Овруцькому районі Житомирської області. Бере початок на північному заході від Малого Кобилина. Тече переважно на південний захід через Іллімку, Сорокопень, Нові Велідники і впадає у Норинь.
- Хайчанка,
- Бовдунка,
- Річка без назви[9]. Починається на південному заході від Гладковичів. Тече переважно на південний схід через Мамеч, Савченки і на північному сході від Норинців впадає у Норинь. Довжина річки 10 км. Площа басейну 20 км².
- Прибитки. Починається на південному заході від села Черевки. Тече переважно на південний схід у межах села Прибитки і на його околиці впадає у Норинь[3].
- Лізниця
- Мощаниця
- Вільшанка
Походження назви річки, вочевидь, балтійське, проте значення слова невідоме.
У створі вище скиду очисних споруд міста Овруча санітарний стан річки в порівнянні з 2000 роком залишається без змін. Незначне збільшення спостерігається по сольовому амонію з 0,79 мг/дм³ до 0,97 мг/дм³, фосфатам з 0,15 мг/дм³ до 0,35 мг/дм³. Вміст важких металів складає рівень ГДК [10].
У створі нижче скиду очисних споруд міста Овруча, які працюють не ефективно, стан річки у порівнянні з 2000 роком покращився по сольовому амонію з 2,1 мг/дм³ до 1,32 мг/дм³, ХПК з 47,7 мг/дм³ до 42,0 мг/дм³, нітратам з 7,1 мг/дм³ до 3,4 мг/дм³. Вміст солей важких металів залишився на рівні. В цілому, якість води в річці дещо покращилась [10].
-
-
Річка Норинь біля с. Довгиничі
_3.jpg)
- ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С.55
- ↑ Мапа Словечне // m-35-021. Архів оригіналу за 7 листопада 2017.
- ↑ а б Нові Білокоровичі // m-35-033. Архів оригіналу за 5 січня 2017.
- ↑ а б Мапа Шуберта // аркуш 20-7. Архів оригіналу за 29 вересня 2022.
- ↑ Словник гідронімів України С. 478
- ↑ а б Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 221
- ↑ а б Wieledniki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 311. (пол.)
- ↑ Веледницька волость // Велідники // №1381. Архів оригіналу за 18 квітня 2018.
- ↑ Водні ресурси Житомирської області // Басейн річки Уж // №48. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017.
- ↑ а б Інформація про стан навколишнього природного середовища в Житомирський області за 2001 рік [Архівовано 25 серпня 2009 у Wayback Machine.].
- «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 391
- «Ресурсы поверхностных вод СССР». — Ленинград, 1967. (рос.)
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |