Перейти до вмісту

Біллінгем

Координати: 54°36′ пн. ш. 1°17′ зх. д. / 54.600° пн. ш. 1.283° зх. д. / 54.600; -1.283
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Біллінгем
Billingham
Біллінгем
Біллінгем
Основні дані
54°36′ пн. ш. 1°17′ зх. д. / 54.600° пн. ш. 1.283° зх. д. / 54.600; -1.283
Країна Велика Британія Велика Британія
Регіон Північно-Східна Англія
Статус міста місто, цивільна парафія
Населення 35 165
Телефонний код (+44) 01642
Часовий пояс UTC±0
GeoNames 2655664
OSM r8106131  ·R
Міська влада
Мапа
Мапа


CMNS: Біллінгем у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Біллінгем (англ. Billingham) — місто та цивільна парафія в графстві Дарем, Англія. Місто розташоване на північному березі річки Тіс та входить до унітарної одиниці боро Стоктон-он-Тіс. За переписом 2011 року населення становило 35 165 осіб.

Поселення існувало ще з англосаксонських часів як село. Після Другої світової війни був побудований сучасний центр міста на північ від старого сільського центру, на території міської садиби[1]. Біллінгем був міським поселенням з 1923 до 1968 року, коли його включили до складу графства Тіссайд, а згодом воно стало частиною графства Клівленд[2].

У місті розташований хімічний завод Billingham Manufacturing Plant, який є основним виробником хімікатів для сільського господарства.

Історія

[ред. | ред. код]

Місто було засноване англами, а його назва може означати «дім народу Білли» або «дім людей з пагорба у формі дзьоба». Воно було частиною однієї з північноумбрійських регіонів. Вважається, що ця область охоплювала значну частину північної Тісдейлу та перебувала під пізнім вікінгським правлінням. Згодом територія була розділена, і Біллінгем став частиною району Гартнесс, а потім — окремого невеликого графства Біллінгемшир[3].

Церква святого Кутберта

Парафіяльна церква святого Кутберта містить елементи, що датуються кінцем VII — початком VIII століття, а її вежа була збудована приблизно в 1000 році. У Британському музеї зберігається надгробна плита VII століття з цієї церкви[4].

Хімічна промисловість і ICI

[ред. | ред. код]

У 1917 році Біллінгем був обраний місцем для будівництва нового хімічного заводу, який мав постачати аміак для потреб війни. Однак підприємство було завершене лише у 1920 році, вже після закінчення війни. Компанія Brunner Mond взяла завод під свій контроль і переобладнала його для виробництва добрив. У грудні 1926 року Brunner Mond об'єдналася з трьома іншими хімічними компаніями, утворивши Imperial Chemical Industries (ICI), яка стала власником заводу. Під час світових воєн високий попит на вибухові речовини призвів до значного розширення Біллінгема, а після Другої світової війни було збудовано новий центр міста. У 1966 році ICI розпочала виробництво пластмас у Біллінгемі.

Хімічна промисловість міста зародилася на початку 1900-х років. У 1917 році Біллінгем був обраний для будівництва нового хімічного заводу для постачання аміаку під час Першої світової війни, але підприємство було завершене лише у 1920 році, вже після її закінчення[5]. Компанія Brunner Mond перетворила завод на виробництво добрив. У 1926 році Brunner Mond об'єдналася з трьома іншими хімічними компаніями, утворивши Imperial Chemical Industries (ICI), яка стала власником заводу. Під час світових воєн високий попит на вибухові речовини призвів до значного розширення Біллінгема, а після Другої світової війни було збудовано новий центр міста.

З часом завод став виробляти пластмаси (з 1966 року). З 1971 до 1988 року, ІСІ використовував ядерний реактор General Atomics TRIGA Mark I для виробництва радіоізотопів для використання в процесах вимірювальних приладів. Власна вугільна електростанція ICI забезпечувала енергією виробництво, а також працювала електростанція North Tees Power Station,  спроєктована Джайлзом Ґілбертом Скоттом, на берегах річки Тіс. Остання була виведена з експлуатації та знесена в 1987 році на церемонії за участю державного секретаря з питань навколишнього середовища Ніколаса Рідлі. На місці електростанції нині розташована промислова зона Billingham Reach, міжнародний порт, що належить компанії Able UK Ltd.

ICI більше не працює в Біллінгемі, оскільки продала багато своїх підприємств під час реструктуризації в 1990-х роках. Деякі з колишніх виробничих потужностей компанії все ще функціонують під керівництвом інших хімічних компаній. У 2006 і 2007 роках кілька хімічних заводів поблизу міста зазнали вибухів і витоків хімічних речовин[6][7].

Анігідритова шахта

[ред. | ред. код]

У 1983 році компанія NIREX запропонувала використати покинуту шахту для захоронення ядерних відходів середнього рівня. Проти цього виступила громадська організація Billingham Against Nuclear Dumping (BAND)[8]. У 1985 році проєкт скасували, однак у 2007 році з'явилися нові плани щодо використання шахти для довгострокового захоронення малонебезпечних відходів, що також викликало спротив місцевих жителів[9].

У 2011 році місцева рада схвалила заявку компанії NPL Waste Management на відкриття шахти для захоронення небезпечних відходів. Планувалося, що вона стане сховищем об'ємом 4 млн кубометрів із щорічним прийомом понад 100 тис. тонн відходів[10].

Управління

[ред. | ред. код]
Октавіус Евіттс, останній мер Біллінгема (у 1952 році) перед відновленням цивільної парафії.

Між 1923 і 1968 роками Біллінгем мав власну міську раду, яка, зокрема, побудувала Billingham Forum, Kennedy Gardens і Billingham Golf Club. Останнім мером міста у 1952 році був Октавіус Евіттс. Після цього Біллінгем увійшов до складу Тіссайду, а у 1974 році — графства Клівленд. Після його ліквідації у 1996 році місто залишилося частиною унітарної одиниці Стоктон-он-Тіс.

У 2003 році місцеві жителі підтримали утворення нової парафії Біллінгема. У 2007 році було створено міську раду Біллінгема, яка фінансується з місцевого бюджету у розмірі 80 тис. фунтів стерлінгів.

Географія

[ред. | ред. код]

Біллінгем розташований між містами Стоктон-он-Тіс і Мідлсбро.

Природоохоронні території

[ред. | ред. код]

Природний парк Billingham Beck Valley (також відомий як Billingham Bottoms) був створений на місці рекультивованого промислового звалища та поступово розширився, включивши колишні пасовища, утворивши територію площею 120 акрів (0,49 км²) із водно-болотними угіддями. У 1992 році він отримав статус місцевого природного заповідника від English Nature, а в 2005 році був відзначений нагородою Green Flag Award. Сам струмок є однією із головних приток річки Тіс і має припливну ділянку поблизу колишнього заводу ICI.

Демографія

[ред. | ред. код]
Населення за роками
Рік 1801 1811 1821 1831 1841 1851 1861 1871 1881 1891
Населення 962 940 1154 1212 1652 1811 - - 1488 2675
Рік 1901 1911 1921 1931 1941 1951 1961 1971 1981 1991
Населення 3729 4463 8058 17972 - 23993 32139 - - -
Рік 2001
Населення 35765

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. A Brief History of Billingham (PDF). Процитовано 19 квітня 2023.
  2. Billingham UD. Процитовано 19 квітня 2023.
  3. Billingham. Процитовано 19 квітня 2023.
  4. The British Museum – Gravestone Retrieved 15 October 2020
  5. Cities of Science - North East - An Explosive History. Citiesofscience.co.uk. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 22 січня 2022.
  6. Explosions rock chemical factory. BBC News. 1 червня 2006.
  7. Dozens injured in chemical leak. BBC News. 4 січня 2007.
  8. BBC: Waste to be stored in Billingham anhydrite mine. News.bbc.co.uk, Retrieved: 15 October 2020
  9. Petition handed in over anhydrite mines (TS23 - Billingham). web.archive.org. 12 січня 2008. Процитовано 18 лютого 2025.
  10. Hazardous waste set to be dumped in Teesside mine. Evening Gazette. Middlesbrough. 3 березня 2011. с. 4.