Біллінгем
Біллінгем Billingham | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
![]() | ||||
Основні дані | ||||
54°36′ пн. ш. 1°17′ зх. д. / 54.600° пн. ш. 1.283° зх. д. | ||||
Країна |
![]() | |||
Регіон | Північно-Східна Англія | |||
Статус міста | місто, цивільна парафія | |||
Населення | 35 165 | |||
Телефонний код | (+44) 01642 | |||
Часовий пояс | UTC±0 | |||
GeoNames | 2655664 | |||
OSM | r8106131 ·R | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
![]() | ||||
| ||||
| ||||
![]() ![]() |
Біллінгем (англ. Billingham) — місто та цивільна парафія в графстві Дарем, Англія. Місто розташоване на північному березі річки Тіс та входить до унітарної одиниці боро Стоктон-он-Тіс. За переписом 2011 року населення становило 35 165 осіб.
Поселення існувало ще з англосаксонських часів як село. Після Другої світової війни був побудований сучасний центр міста на північ від старого сільського центру, на території міської садиби[1]. Біллінгем був міським поселенням з 1923 до 1968 року, коли його включили до складу графства Тіссайд, а згодом воно стало частиною графства Клівленд[2].
У місті розташований хімічний завод Billingham Manufacturing Plant, який є основним виробником хімікатів для сільського господарства.
Місто було засноване англами, а його назва може означати «дім народу Білли» або «дім людей з пагорба у формі дзьоба». Воно було частиною однієї з північноумбрійських регіонів. Вважається, що ця область охоплювала значну частину північної Тісдейлу та перебувала під пізнім вікінгським правлінням. Згодом територія була розділена, і Біллінгем став частиною району Гартнесс, а потім — окремого невеликого графства Біллінгемшир[3].

Парафіяльна церква святого Кутберта містить елементи, що датуються кінцем VII — початком VIII століття, а її вежа була збудована приблизно в 1000 році. У Британському музеї зберігається надгробна плита VII століття з цієї церкви[4].
У 1917 році Біллінгем був обраний місцем для будівництва нового хімічного заводу, який мав постачати аміак для потреб війни. Однак підприємство було завершене лише у 1920 році, вже після закінчення війни. Компанія Brunner Mond взяла завод під свій контроль і переобладнала його для виробництва добрив. У грудні 1926 року Brunner Mond об'єдналася з трьома іншими хімічними компаніями, утворивши Imperial Chemical Industries (ICI), яка стала власником заводу. Під час світових воєн високий попит на вибухові речовини призвів до значного розширення Біллінгема, а після Другої світової війни було збудовано новий центр міста. У 1966 році ICI розпочала виробництво пластмас у Біллінгемі.
Хімічна промисловість міста зародилася на початку 1900-х років. У 1917 році Біллінгем був обраний для будівництва нового хімічного заводу для постачання аміаку під час Першої світової війни, але підприємство було завершене лише у 1920 році, вже після її закінчення[5]. Компанія Brunner Mond перетворила завод на виробництво добрив. У 1926 році Brunner Mond об'єдналася з трьома іншими хімічними компаніями, утворивши Imperial Chemical Industries (ICI), яка стала власником заводу. Під час світових воєн високий попит на вибухові речовини призвів до значного розширення Біллінгема, а після Другої світової війни було збудовано новий центр міста.
З часом завод став виробляти пластмаси (з 1966 року). З 1971 до 1988 року, ІСІ використовував ядерний реактор General Atomics TRIGA Mark I для виробництва радіоізотопів для використання в процесах вимірювальних приладів. Власна вугільна електростанція ICI забезпечувала енергією виробництво, а також працювала електростанція North Tees Power Station, спроєктована Джайлзом Ґілбертом Скоттом, на берегах річки Тіс. Остання була виведена з експлуатації та знесена в 1987 році на церемонії за участю державного секретаря з питань навколишнього середовища Ніколаса Рідлі. На місці електростанції нині розташована промислова зона Billingham Reach, міжнародний порт, що належить компанії Able UK Ltd.
ICI більше не працює в Біллінгемі, оскільки продала багато своїх підприємств під час реструктуризації в 1990-х роках. Деякі з колишніх виробничих потужностей компанії все ще функціонують під керівництвом інших хімічних компаній. У 2006 і 2007 роках кілька хімічних заводів поблизу міста зазнали вибухів і витоків хімічних речовин[6][7].
У 1983 році компанія NIREX запропонувала використати покинуту шахту для захоронення ядерних відходів середнього рівня. Проти цього виступила громадська організація Billingham Against Nuclear Dumping (BAND)[8]. У 1985 році проєкт скасували, однак у 2007 році з'явилися нові плани щодо використання шахти для довгострокового захоронення малонебезпечних відходів, що також викликало спротив місцевих жителів[9].
У 2011 році місцева рада схвалила заявку компанії NPL Waste Management на відкриття шахти для захоронення небезпечних відходів. Планувалося, що вона стане сховищем об'ємом 4 млн кубометрів із щорічним прийомом понад 100 тис. тонн відходів[10].

Між 1923 і 1968 роками Біллінгем мав власну міську раду, яка, зокрема, побудувала Billingham Forum, Kennedy Gardens і Billingham Golf Club. Останнім мером міста у 1952 році був Октавіус Евіттс. Після цього Біллінгем увійшов до складу Тіссайду, а у 1974 році — графства Клівленд. Після його ліквідації у 1996 році місто залишилося частиною унітарної одиниці Стоктон-он-Тіс.
У 2003 році місцеві жителі підтримали утворення нової парафії Біллінгема. У 2007 році було створено міську раду Біллінгема, яка фінансується з місцевого бюджету у розмірі 80 тис. фунтів стерлінгів.
Біллінгем розташований між містами Стоктон-он-Тіс і Мідлсбро.
Природний парк Billingham Beck Valley (також відомий як Billingham Bottoms) був створений на місці рекультивованого промислового звалища та поступово розширився, включивши колишні пасовища, утворивши територію площею 120 акрів (0,49 км²) із водно-болотними угіддями. У 1992 році він отримав статус місцевого природного заповідника від English Nature, а в 2005 році був відзначений нагородою Green Flag Award. Сам струмок є однією із головних приток річки Тіс і має припливну ділянку поблизу колишнього заводу ICI.
|
- ↑ A Brief History of Billingham (PDF). Процитовано 19 квітня 2023.
- ↑ Billingham UD. Процитовано 19 квітня 2023.
- ↑ Billingham. Процитовано 19 квітня 2023.
- ↑ The British Museum – Gravestone Retrieved 15 October 2020
- ↑ Cities of Science - North East - An Explosive History. Citiesofscience.co.uk. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 22 січня 2022.
- ↑ Explosions rock chemical factory. BBC News. 1 червня 2006.
- ↑ Dozens injured in chemical leak. BBC News. 4 січня 2007.
- ↑ BBC: Waste to be stored in Billingham anhydrite mine. News.bbc.co.uk, Retrieved: 15 October 2020
- ↑ Petition handed in over anhydrite mines (TS23 - Billingham). web.archive.org. 12 січня 2008. Процитовано 18 лютого 2025.
- ↑ Hazardous waste set to be dumped in Teesside mine. Evening Gazette. Middlesbrough. 3 березня 2011. с. 4.